«Ми — різні, ми — рівні!»

У НВК життя школярів цікаве. Кожен тиждень присвячений чи то якомусь навчальному предмету, чи то міжнародному дню. Нещодавно в НВК було проведено акцію «16 днів проти насильства», метою якої є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

Брак гендерної культури в нашому суспільстві свідчить про недостатню поінформованість, відсутність гендерної освіти, і, як наслідок, порушення гендерного балансу в сім’ї, у професійній сфері, в політиці. Уже в старшому шкільному віці молоді люди вчаться будувати дорослі взаємини між собою. Дуже важливо, щоб ці взаємини були гендерно чуйними, гармонійними. Тому учні 10-В класу разом із класним керівником Людмилою Джежелою й представили ігрову програму «Ми — різні, ми — рівні!», де головними дійовими особами були вони самі. Хлопці — хоробрі й сильні, наполегливі, відповідальні й симпатичні. Дівчата — романтичні й привабливі, лагідні, чарівні, турботливі й загадкові. Так, вони різні. Але ж вони — рівні. І в них повинні бути рівні права і рівні можливості. А чи насправді права і можливості жінок і чоловіків у нашому суспільстві однакові — про це і говорили представники молодого покоління.

Сьогодні суспільство намагається позбутися застарілих стереотипів щодо соціальної поведінки чоловіків і жінок. У цьому присутні прекрасно переконалися, почувши монолог глави сім’ї, якого майстерно зіграв Віталій Каблуков: «Обстановку ідеальну я створив жінці в сім’ї: на тобі машину пральну — ти володарка її. На тобі лопату в руки — ти господарка в саду…»

Ведучі Елла Кушніренко та Назарій Шуригін, Наташа Чабаненко та Максим П’ятенко навели абсолютно достовірні факти, аби допомогти присутні позбутися гендерних стереотипів. От один із них: «Швейцарські вчені провели експеримент. У одному великому супермаркеті встановили дзеркало, в яке було вмонтовано приховану відеокамеру, яка зафіксувала, що протягом дня уважно роздивилося себе у дзеркалі 428 жінок і… 735 чоловіків!»
До гри запрошували хлопця і дівчину, які тримають у руках ключі від автомобіля. Їм було запропоновано імітувати рухи, що зазвичай робить водій, сідаючи за кермо авто. Гравці продемонстрували, що і чоловіки, і жінки впевнено та надійно тримають кермо автомобіля.

Цікаво почути і такі факти, що шеф-кухарями ресторанів найчастіше працюють чоловіки, а в сім’ї готує, як правило, жінка. Педагог, до речі, також чоловіча професія. Однак у нашій школі працює лише 6 % учителів-чоловіків, а серед вихователів дитсадків їх зовсім немає.

До глибини серця пройняла, мабуть, кожного, хто сидів у залі, сценка «Син написав мамі листа», в якому він представив розрахунок за свою працю: «За замітання подвір’я — 5 грн., за купівлю молока — 1 грн., за винесення сміття щовечора — 10 грн. і т.д». А ненька в свою чергу відповіла: « За всі ночі, які провела біля твого ліжечка, коли хворів — 0 грн., за життя, яке присвячую тобі щодня — 0 грн.» І висновок: коли в особистих і родинних стосунках починають з’являтися розрахунки, все закінчується недобре. Любов — безрахункова, інакше її не існує».

Учням удалося позбавити певних гендерних стереотипів, гадаю, всіх, хто був глядачем ігрової програми. Представники молодого покоління майстерно переконали у необхідності будувати між жінками та чоловіками гендерно чуйні взаємини і ще раз підтвердили, що, незважаючи на стать, усі рівні в правах та мріях.

Хотілося, щоб цю програму наші школярі показали і на районній сцені, бо вона не лише цікава, а й повчальна.