Отець Іван: «Українцям у Криму більше допомагають татари…»

На черговому народному віче в Нових Санжарах говорили про війну та збирали гроші для українських солдат, які захищають півострів.

Цього тижня віче починається раніше, ніж зазвичай, о 12:00. Кільканадцять активістів новосанжарського Майдану йдуть до пам’ятника Тарасу Шевченку, аби там, перед очима Великого Кобзаря, провести годину читання його поезій. Вірші декламують селищний голова Андрій Река, поет Віталій Чепіжний, поет і композитор Микола Призов, бібліотекар Тамара Паттієва, громадська активістка Роза Туманова. Зокрема, Андрій Река читає вірш «Не так тії вороги, як добрії люди…», а потім демонструє іншим своє видання «Кобзаря».

— Цю книгу мені подарували. Вона видана 1953 року. І їй стільки ж, як і мені!

Проте це видання було не найстарішим із тих, які принесли активісти до пам’ятника Тарасу в день його 200-річчя. Микола Призов продемонстрував присутнім просто-таки унікальну збірку, яку, за його словами, видано аж… у 1840 році!

— Це перше видання Тараса Шевченка! — переконує Микола Іванович. — Тут навіть видно деякі «напрацювання» тодішніх царських цензорів!

Микола Призов переконує, що в одному зі своїх віршів Тарас Шевченко писав про новосанжарського козацького отамана Антона Головатого, а поезію ту закінчував словами «Слава Україні!». Проте потім цензори викинули ці рядки з поезії. Завершуючи виступ, Микола Призов пропонує селищному голові розглянути питання перейменування однієї з новосанжарських вулиць і назвати її іменем Антона Головатого.

— Тарас Шевченко промовляє до нас і сьогодні! І я переконана, що це він говорив словами Сергія Нігояна, вірменина за походженням: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!». Я переконана, що Шевченко — серед людей і на Майдані, і на Грушевського, і зараз у Криму! — говорить у своєму виступі Тамара Паттієва.

Після години шевченківських читань активісти повертаються на новосанжарський Майдан. Цього дня там збираються не так уже й багато людей, близько ста чоловік. До них усіх першим звертається голова районного осередку «Свободи» Віталій Токовий. Говорить він про ситуацію в Криму. Про те, що Україну наразі підтримують більшість країн світу, тоді як Росію, у її загарбницьких намірах, — жодна. Про ситуацію в Криму говорить настоятель Свято-Покровської церкви у Стовбиній Долині отець Іван Орловський. Він щойно повернувся з поїздки до Автономної Республіки, де разом із іншими священиками звертався до російських військових із проханням не розв’язувати війну проти українців.

— Звичайно, дуже важко говорити з людьми, які налаштовані до тебе дуже вороже, тільки тому, що ти українець і розмовляєш українською! — ділиться отець Іван. — Ми обійшли половину території Криму, були біля наших військових частин. Вони — у облозі, але їм дуже допомагають татари, які передають нашим солдатам їжу, необхідні речі. На жаль, доводиться констатувати, що цей народ допомагає українським воякам більше, ніж українці в Криму…

Продовжуючи свій виступ, отець Іван пропонує новосанжарській громаді зібрати кошти, щоб передати їх захисникам. Люди одразу живо відгукуються на цю пропозицію, хтось тут-таки простягає гроші.

Далі присутнім на віче новосанжарцям представляють заступника голови районної ради Сергія Бодака. Він дякує людям за підтримку і обіцяє служити громаді. Щодо посади голови Новосанжарської райдержадміністрації, то вона поки що лишається вакантною. Утім, людям повідомляють, що до їх думки в Полтаві прислухались і на це місце, скоріш за все, призначать людину, висунуту новосанжарцями.

Селищний голова Андрій Река у своєму виступі закликав до єднання й патріотизму. І запропонував розпочати зміни з церкви. Зокрема, висунув пропозицію, аби місцева православна церква Московського патріархату змінила свою «ідейну орієнтацію» на рахунок Київського патріаршиства.

Громадський активіст Василь Дробиняк у своєму виступі зауважив, що війна з Росією — неминуча, тому чоловіки та юнаки вже зараз мають записатися добровольцями, аби завтра стати на захист своєї батьківщини.

— Росія не обмежиться Кримом! Вони завтра захочуть Донецьк, Полтаву, Київ, Львів! Але ми не дамо їм жодного метра української землі! — переконав активіст.

На завершення віче виступив представник студентства Алім Солодкий. Він запропонував не обмежуватись обговоренням поточних справ на віче, а продовжувати патріотичну роботу в себе вдома.

— Над будинком кожного новосанжарця має піднятися синьо-жовтий прапор. Цим самим ми продемонструємо, що Нові Санжари — свідоме і патріотичне містечко!