Рубати — діло не хитре

Екологія — таке цікаве і багатозначне слово. От і для нас, жителів селища Білики, останнім часом воно стало найболючішим і найактуальнішим.

Із давніх-давен наші Білики були одним із найкрасивіших і найчистіших місць України. Тут будували свої маєтки пани Ліщина і Кочубей, українські поети оспівували природу, можновладці відпочивали в санаторію республіканського значення. Усе це ми пам’ятаємо з дитинства.

Та про сучасне. Зараз ми — не Білики, а екологічна катастрофа. Про іншу проблему — потім. Зараз розповімо про варварську вирубку так званого Панського лісу. Жителів мікрорайону Федорівка, що біля школи №3, стривожив звук бензопил. Люди відразу побігли до річки Ворскла. Те, що вони побачили, привело їх у розпач. Якісь чоловіки пиляли старі, майже рідні всім біличанам осики. Люди миттєво звернулись у селищну раду. Звідти пролунала відповідь, що в них є дозвіл. Але як жити далі, коли при тобі без пояснень вирубали 168 дерев.

Група депутатів разом із жителями звернулися до прокуратури. Через деякий час прослідували відповіді, приїхав перевіряючий. Він констатував, що все — за законом. Картина стояла страшна. Опишемо трохи. Уся ділова деревина, тобто 168 унікальних дерев, були вивезені, а по всій території колись мальовничої галявини стояли страшні пеньки, валялись величезні купи гілок і листя. Раніше мальовниче болітце було завалене деревами, які туди нападали. Але нас цікавить одне питання: хто садитиме молодий ліс? У лісників і на це відповідь: «Він садиться самосівом. А ваші корови вже з’їли молоді ростки». Оце і все!

Але ми завжди були впевнені, що українці — найкращі. Потрібно було йти і самим усе прибрати. Назначили суботник 15 березня на 12:00. Прийшли люди, у яких болить душа за своє селище, річку, ліс. Працювали сім’ями. Наприклад, наймолодшому Мирославу майже 5 років, а тьоті Ліді — за 60. Із яким же завзяттям ми працювали. Утомилися добре, але задоволенню не було меж. Адже скоро пляжний сезон, а через працю лісників і до річки підійти неможливо. Після роботи була каша, дуже вона смакувала, адже приготовлена на вогнищі.

На суботнику працювали сім’ї: Шипіло, Лихоліп, Петрови, Пшеничко, Завалій, Спіцини, а також О. Дубовик, С. Китайгора, Д. Бондаренко, О. Олійник, А. Міщенко, С. Горгола, Ю. Кибка, Л. Пащенко, В. Кузьмяк.

Але допоможіть нам знайти відповідь, хто посадить нові осики, невже неможливо виділити з суми за 168 зрубаних осик кошти на молоді саджанці. Ми б уже самі їх посадили.

Наступної суботи активісти знову пішли на суботник, тільки тепер до джерела «Лев». Там прибрали сміття, пластикові пляшки. Адже це джерело — гордість біличан. І як приємно, коли там чисто. Потім пройшли по берегу річки Ворскла і назбирали 10 мішків пляшок. У наших планах — пляж та допомога в ремонті церкви, де править службу батюшка Василій.

І ми закликаємо всіх: «Іде весна, усе пробуджується. Розпочніть наводити лад у своїх будинках, на подвір’ї, на вулицях. Приберіть галявину, де відпочиваєте. І тоді наша Україна знову стане чистою й квітучою».