Це — не крик душі

На превеликий жаль, міське самоврядування в місті Кобеляки зайшло у глухий кут. Можна сказати, зійшло нанівець. Мало того, що депутати не ходять на сесію, так і ті, хто відвідує її, не можуть домогтися реальних кроків від влади.

Цей лист-вимога — не крик душі, а реальний стан справ у всьому місті. Не потрібно копати глибоко, бо все знаходиться на поверхні. Сміття, собаки, зрізані дерева, пеньки, бруд — усе це громада міста бачить кожного дня.

Тому ми, громадяни Валявщини, даємо останнє усне попередження Вам, міський голово: або Ви реально візьметеся до справ, або пишіть заяву і забирайтеся геть. Ідіть із Богом на всі чотири сторони і не забудьте прихопити свого секретаря. Ми знайдемо гроші самі, та й не залишаться осторонь підприємці з площі Перемоги, Підкови. До речі, шановні кобелячани, у кого є бажання — звертайтеся до мене, Тереніна Миколи, з пропозиціями відбудови нашого містечка. Будемо разом розбудовувати інфраструктуру Кобеляк на немалі кошти торгівлі.

Реальні результати гарантую.

Від редакції: Ми, у свою чергу, звертаємось до автора цього допису з вимогою поважати працю редакційного коректора. У цьому тексті, який складається із 130 слів, коректором виявлено і виправлено 43 орфографічні та пунктуаційні помилки, не рахуючи стилістичних. Попереджаємо, що наступного разу надрукуємо авторський текст без правки.