Свята Перемога і світла пам’ять

Велика Вітчизняна війна залишила болісний слід і в нашій сім’ї. Мій прадід Ілля воював у складі Другого українського фронту. Пройшов усю війну і зустрів перемогу в Празі. А з молодшим братом моєї бабусі Григорієм я так ніколи і не зустрілась. Він пішов добровольцем на війну ще двадцятирічним юнаком, одразу ж після першого курсу інституту. У 23 героїчно загинув у одному з боїв. Бабуся часто розповідала про свого брата. А мені, тоді ще зовсім маленькій, було цікаво слухати її розповіді. І з тих фронтових оповідок у моїй пам'яті відбилось головне: вони йшли воювати не за якісь комуністичні ідеї, а за свій рідний дім, сім'ю та землю, на якій народилися. І саме за це наші солдати були готові віддати найцінніше — своє життя.

Тому в нашій родині День Перемоги — це, насамперед, день пам'яті. Цього дня ми збираємося ріднею, щоб пом'янути наших дідусів. І я думаю, що й інші сім'ї шанують цю традицію. Адже надто багато життів забрала війна. І надто багато дітей виросли без батьків.

Сьогодні, дивлячись на ветеранів, вкотре ловлю себе на думці, що мені по-справжньому соромно за те, у яких умовах вони живуть на своїй землі. На землі, де проливали свою кров. Кожна їхня медаль вистраждана в боротьбі за нашу свободу. І вони перемогли. Та якою страшною ціною.

Я низько схиляю голову перед пам'яттю моїх дідів та їхніх однолітків. Адже вони навчили всіх нас простій істині: коли над твоїм домом нависла біда, то потрібно не вагаючись ставати на його захист. І дуже хочеться, аби ми ніколи не забували свій рід і пам'ятали, що несе з собою страшне слово «війна». Аби ніколи більше не повторювати таких вікопомних помилок.

Через 69 років після тієї страшної війни ми знову маємо думати про захист своєї Вітчизни. Страшно визнавати те, що цієї весни українці з острахом чекали травневий День Перемоги. З побоюванням ішли на святкування й самі ветерани. У багатьох містах України було скасовано паради, салюти та святкові масові заходи. А подекуди святкування, взагалі, було перенесено на інший день, побоюючись провокацій. І все це заради того, аби забезпечити мир та спокій в Україні, який так не подобається нащадкам Перемоги із сусідньої, колись дружної, держави.

Тому, у зв’язку з подіями, які сьогодні відбуваються в країні, мені хочеться побажати мужності та витримки чоловікам із різних куточків нашої держави. Особливо землякам, які захищають сьогодні українську землю.