Олександр Ісип: «До проблеми з Підковою ставлюся філософськи»
Міський голова Кобеляк стверджує, що конфліктна ситуація навколо ринку Підкова обов’язково буде вирішена. Без фізичного протистояння і в правовому полі.
У позаминулому номері «ЕХО» була розміщена чергова публікація, присвячена дуже актуальній для Кобеляк темі функціонування несанкціонованого ринку, відомого всьому району як Підкова. У статті під назвою «Підприємці з підкови готові до компромісу» Оксана Пазюк і Тетяна Ніколаєнко, як представники підприємців, котрі здійснюють свою діяльність на згаданому ринку, поділились власним баченням вирішення конфліктної ситуації. До речі, у цій публікації виключно з вини автора була допущена серйозна помилка. Зокрема вказувалось, що підприємці сплачують благодійні внески у розмірі 60 гривень за квадратний метр. Насправді ж, сума внеску вираховується в розмірі 10 гривень за погонний метр, що суттєво менше. Редакція та автор прохають вибачення у всіх зацікавлених осіб.
Публікація таки викликала інтерес. Свідченням цьому стали кілька телефонних дзвінків від підприємців, які працюють на офіційному ринку. Вони вимагають, аби і їх точка зору була оприлюднена в «ЕХО». Що, між іншим, регулярно відбувається. Ми обов’язково надамо сторінки тижневика для висвітлення думок інших учасників конфлікту.
Та сьогодні своїми роздумами поділиться міський голова Олександр Ісип. Він, відреагувавши на публічний виступ підприємців, теж провів прес-конференцію.
Щодо готовності міської влади до діалогу
Міський голова сказав: «Ось уже 17 років я очолюю Кобеляцьку міськраду. Думаю, що жодна людина, як звичайний кобелячанин, так і посадовець чи гість міста, не скаже, що перед ним ставили перепони, не давали можливості поспілкуватись із міським головою. Із 8-ї ранку і до 17-ї двері мого кабінету відкриті для відвідувачів. Думаю, люди звернули увагу на те, що в Кобеляцькій міській раді немає попереджень про дні, виділені для прийому громадян. Чому? Тому що цей прийом ведеться щоденно і без обмежень. Депутати теж відкриті для спілкування. Адже всі свої сесії, навіть найважливіші і на яких розглядаються конфліктні питання, ми проводимо відкрито для громадськості. Підприємці з Підкови також брали участь у сесійних засіданнях, були їх представники і в моєму кабінеті. І зараз влада Кобеляк відкрита для діалогу. Але, наголошую, — для діалогу, компромісу, консенсусу, порозуміння. А не для монологу, коли одна сторона диктує іншим свої умови.
Будь ласка, нехай Оксана Пазюк, Тетяна Ніколаєнко приходять у міську раду. Будемо спілкуватись, спільно шукати шляхи вирішення проблеми. Але виключно в межах чинного українського законодавства».
Трішки історії
Міський голова нагадав про передісторію виникнення сьогоднішньої проблеми. Він сказав: «На жаль, люди швидко забувають про те, як розвивалась ситуація. Зважуся нагадати. Так от, у 1998 році в Кобеляках виникла проблема з розміщенням у межах офіційного ринку всіх бажаючих там торгувати. Часи тоді були такі, що багато кобелячан могли заробляти собі на життя лише торгами. Люди ставили свої намети і ятки прямо на вулиці Огія. Там, де традиційно йдуть похоронні процесії, де постійно проїжджають автомобілі. І тоді, підкреслюю, саме міською владою було прийняте рішення про перенесення торгівлі в місцину навколо парку Перемоги. Вона отримала назву Підкова. Мені довелось докласти чимало зусиль, щоб заасфальтувати ту територію й підготувати її для торгівлі. І люди почали торгувати. Дуже швидко до кобеляцьких підприємців долучились їх колеги з інших населених пунктів.
Але час іде, ситуація змінюється. За десятиліття кобелячани спільно з міською владою побудували на центральній площі багато комфортабельних магазинів, розросталась і Підкова. І поряд із зручностями почали виникати проблеми. Неодноразово до міської ради звертались представники райдержадміністрації, надзвичайних служб, автостанції з претензіями щодо проблем, які створює діяльність ринку. Було багато нарікань від мешканців на сміття, на гамір і на знищення парку. Була й проблема торгівлі під високовольтною лінією електропередач. Так, я погоджуюсь, що все це накопичувалось за довгий час, а не виникло навесні 2014-го року. Але був один вагомий контраргумент. Це — зайнятість людей і податкові надходження до міського бюджету. У перші роки свого існування Підкова давала до 200 тисяч щорічно, це при загальному бюджеті Кобеляк у півтора мільйони.
Та, знову ж, усе тече, усе змінюється. І ось бюджет Кобеляк уже становить 8 мільйонів гривень. А Підкова дає все ті ж 200 тисяч. Але це — не головне. А головне те, що «не дає». У 2011 році був прийнятий Податковий кодекс. І в ньому немає такого податку як збір щодо видачі дозволу на торгівлю. І міська рада вже не має права в законному порядку отримувати з Підкови кошти до бюджету. Крім того, у Кобеляках вже є нові магазини, нові місця для санкціонованої торгівлі. Можливо, ринок на вулиці Дружби має свої недоліки. І їх потрібно ліквідовувати. Але є «РИМ», інші підходящі для цього території. Наприклад, колишнє АТП-15341, власники якого залюбки співпрацюватимуть із підприємцями. Будь ласка, приїжджайте в Кобеляки, торгуйте, заробляйте. Але у відведеному для цього місці, а не там, де заманеться. У Кременчуці, наприклад, на центральній площі теж хороші виторги були б на недільному ринку... Але це — незаконно і небезпечно. Отож, узаконити торгівлю на Підкові чи на площі Перемоги, як нині пропонують підприємці, згідно діючого законодавства, неможливо. Тобто, проблеми, які створювала Підкова для міста, залишились, а фінансові переваги для міського бюджету зникли».
Про народовладдя
Далі Олександр Ісип продовжив: «Що сталося в березні 2014-го року. Підприємці самовільно вийшли на Підкову. І зараз, не маючи змоги у законному порядку вносити гроші до міського бюджету, збирають благодійні внески і купляють інвентар для дитячих садків та інших бюджетних закладів. Нібито все добре. Але, сказавши «А», потрібно сказати і «Б».
Усе, що нині відбувається, є логічним результатом подій у державі, котрі можна назвати революційними. Люди почали боротися за свої права. І це — добре. Але не можна постійно жити в умовах революції. Це зруйнує порядок у державі. Потрібно повертатись у межі правового поля. Уявімо, що завтра всі відмовляться платити законні податки. А скажуть, що даватимуть гроші тому, кому захочуть. Що тоді буде з Україною?
Зараз як у Кобеляках, так і в усій державі ми спостерігаємо прояви народовладдя. В умовах кризи державного управління люди самоорганізовуються. Самі гуртуються, збирають гроші, допомагають армії. І так далі, і тому подібне. Але ж чому підприємці не кажуть про те, що вони вимагають за свої послуги від педагогів. Тобто, наступного дня, після роздачі іграшок чи постільної білизни в дитсадку, на столі у міського голови з’являються листи від батьків та працівників закладів із проханням узаконити Підкову? Як це називається? Підкуп?
А тепер уявіть ситуацію. Міський голова «узаконює» незаконний ринок і роздає оту допомогу від свого імені, як єдиний, кому громада довірила об'єктивно визначати важливість, черговість і пріоритетність вирішення проблем Кобеляк. Красиво , переможно і вигідно перед виборами. Усі дякують, журналісти пишуть, який Ісип молодець. Але ж це — незаконно! Рано чи пізно доведеться відповідати в прокуратурі або суді.
Крім того, я вже говорив, що в міському бюджеті нині є мільйони гривень. Так, більшу частину цих грошей ми не можемо використовувати. Їх забрала держава. Але деякі кошти доступні. Отож, за них можна купляти ті ж іграшки і з задоволеним обличчям роздавати в дитсадках. «Забувши» при цьому про освітлення вулиць, ремонт доріг, ліквідацію аварій на водогонах. Красиво? Можливо, але — незаконно і неморально.
Про вирішення проблеми
Закінчив прес-конференцію міський голова такими словами: «Повірте, ситуація в державі обов’язково нормалізується. А з цим — і ситуація в Кобеляках. Упевнений, що довгоочікувана децентралізація влади таки відбудеться. А це означатиме, що ми нарешті матимемо можливість розпоряджатися міськими коштами. Думаю, що їх, грошей, навіть стане більше. І міська влада зможе нарешті купити великоваговий автомобіль для вивезення сміття. А з цим — ліквідувати тимчасовий полігон на Червоноармійській. Ми зможемо і парти купувати, і іграшки, і побажання вчителів та вихователів враховувати, а «благодійна допомога» відпаде сама собою.
Вирішиться проблема і з Підковою. Якщо люди хочуть домовлятися, то ми з ними домовимося. Узагалі, дивлюсь на всі ці проблеми філософськи. Пам’ятаєте, як у царя Соломона: «І це пройде». Аби лише у державі нарешті настав мир. І розпочались реформи, яких, повірте, міська влада чекає не менше, аніж підприємці, робітники, селяни, службовці. Був би мир у державі. А тут, у Кобеляках, ми обов’язково порозуміємось».
Далі ми обов’язково дамо можливість висловитись кобеляцьким підприємцям. Оприлюднимо і офіційну позицію правоохоронних органів.