Молодь обирає активний відпочинок

Молодь здатна проводити свій час активно, цікаво та з користю для свого здоров’я. Активісти МГО «Сокіл» ще раз підтвердили це черговим вишкільним табором, котрий тривав рекордні три дні у лісовому масиві біля села Клюсівка. Цього разу до активного відпочинку долучилося більше двадцяти учасників. Більшість з них — молоді новосанжарці та жителі навколишніх сіл, але були й такі, що завітали з Миргорода, Чутового та інших куточків Полтавщини. Можливо це свідчить про те, що новосанжарському «Соколу» вже час проводити вишкільні табори обласного масштабу. А далі — і всеукраїнського. Адже цей вишкіл пройшов на славу! Ніхто з учасників (серед яких було багато новачків, котрі вперше побували на подібних заходах) не розчарувався. Першого дня учасники познайомилися між собою та зі старшиною. Георгій Сьомін (голова новосанжарського «Сокола») був у ролі керівника табору, а Юрій Яковенко (голова обласного «Сокола») — у ролі коменданта табору. Георгій Сьомін наголосив, що на вишкільному таборі має панувати дисципліна та порядок:

— У нас діє правило: один — за всіх, усі — за одного. Кожен відповідає за своїх побратимів, а за порушення одного відповідає весь колектив.

На практиці ж ця відповідальність виявилася не такою страшною річчю, як здавалося одразу. Адже це змушує дотримуватися дисципліни, щоб не підставити своїх товаришів. На першому шикуванні учасники були поділені на три групи, де самі мали змогу обрати собі керівників, котрі відповідали за своїх підлеглих перед старшиною. Кожна група по-черзі несла вахту по табору, відповідала за приготування їжі, розведення та підтримання багаття, чистоту табору. Інші групи в цей час займалися практичними вправами. У перший день учасники навчалися стройової підготовки, основ сокільського вишколу, основ самооборони та рукопашного бою.

— І хлопці, і дівчата мусять знати ази стройової підготовки та основи самооборони. Це виробляє струнку поставу, правильність рухів, відчуття точності та порядку. А самооборона — то річ, котру варто знати кожному, незалежно від статі, щоб бути спроможним захистити себе, — наголосив Юрій Яковенко.

Того ж дня до табору завітала Галина Бунецька, учитель історії Новосанжарського НВК, котра провела лекцію про визначних людей в Історії України, зокрема, про Павла Скоропадського. Лекція проводилася у формі діалогу, навіть дискусії, де кожен міг висловити власну думку стосовно державного ладу, котрий найбільше підійшов би Україні. Наступного дня на учасників чекав цікавий марш-кидок сосновим лісом, де потрібно було зорієнтуватися на карті, відповісти на питання з історії України, влучити в мішень з пневматичної рушниці та подолати смугу перешкод. Перед ним усі учасники поділилися на три команди, кожна з яких успішно пройшла всі випробування та вдало дісталася фінішу. Після виснажливого дня учасники табору рушили до Ворскли, співаючи веселих українських пісень. Третього дня до табору завітали голова Новосанжарської РДА Володимир Паршевлюк та керівник місцевої самооборони, котрі допомогли забезпечити учасників активного відпочинку продуктами харчування. Володимир Паршевлюк зазначив:

— Я радий вас бачити тут, на вишкільному таборі, а не в барі чи просто на вулиці з алкогольними напоями, як це робить більшість молоді. І хоч ваш вишкіл ще не настільки масштабний, щоб впливати на більшість молоді, проте, порівняно з першим табором, де було всього вісім чоловік, — це вже непоганий прогрес. Тому нам потрібно працювати над тим, щоб такі заходи ставали все більш масовими. І у нас все вийде, якщо вже є свідома молодь, як ви, котра хоче і може змінювати світ на краще.

Прибравши після себе територію табору, зібравши речі та намети, спустивши прапор, молодь розійшлася по домівках. Але вони назавжди запам’ятали чудову атмосферу братерського духу, патріотичні пісні, цікаві історії біля багаття, нічну варту та смачну їжу, приготовану на вогнищі. Напевно, на наступний вишкіл кожен завітає з радістю та запросить якомога більше друзів. Адже ліпше запропонувати другові оздоровитися та загартуватися, аніж спробувати пива чи закурити. Духовне відродження нації — це лише справа часу та нашого старання. Активісти «Сокола» це розуміють і тому намагаються донести свої ідеї до інших. Суспільство очищується від бруду посткомунізму. З кожним нашим кроком ми прямуємо до процвітання, варто лиш повірити в себе та кожної миті намагатися бути кращим.