І знову про наболіле

Уже кілька місяців ми живемо в країні, де в кожного на вустах звучать слова «майдан», «війна», «єдина Україна». І як же приємно бачити, коли містом мчать автомобілі з державними прапорами, проводяться різноманітні акції за єдність. Та єдності так і не відчувається.

Я працюю звичайним вихователем у місцевому дитячому садку. Але може і не звичайним. Бо маю за плечима педагогічний стаж 28 років, звання «вихователь-методист», безліч нагород, а головне — повагу від батьків і любов своїх вихованців. Та зараз не про це.

Недільного ранку ми з донькою вийшли на базар, щоб придбати для неї деякі речі. Обійшли Підкову. Навідались і на місцевий речовий ринок. Ідучи між рядами, я почула у свою адресу слова: «Сепаратистка йде!». Але сприйняла це як жарт. Адже продавець була мені знайома. Та підійшовши ближче, зрозуміла, що все це далеко не жарти. І тут понеслось. Торгівці сказали, що вони платять податки, із яких я отримую заробітну плату. Але хочу зробити ремарку: я також плачу податки з кожної заробленої копійки. Та у «сепаратистки» вдома відсутня навіть така елементарна річ як комп’ютер. А ви їздите на дорогих машинах і маєте у власності декілька будинків із євроремонтами. Та навіть не це мене зачепило. А слова, мовляв, таких, як я, саджати треба. Насилу зрозуміла, у чому справа. Сьогодні триває війна між Підковою та ринком. А винні — ми. Тому що представники батьківської громади нашого садочка  неодноразово зверталися за допомогою до підприємців із Підкови. Останні, у свою чергу, їм не відмовляли. Для трьох груп садочка було придбано парти, стільці, постільну білизну, посуд та іграшки. Тож, за що мене саджати? А чи знаєте ви, як дітям спиться на постелі, якій по 10-15 років? Чи лежати на подушці, якій 30 років? І, до речі, пір'я з цієї подушки лізе дітям прямо до рота. Чи може знаєте, як взимку дує холодом із вікон, що згнили наполовину. Тому я разом із батьками прийматиму будь-яку допомогу, щоб нашим дітям було краще.

І ще одне мені закинули звинувачення. Мовляв, не встигла дитина потрапити до дитсадка, як треба здати кошти. Шановні, так а чому ви не звертаєте уваги, у якому стані перебувають двері, пороги та коридори в нашому дошкільному закладі. Який красивий музичний зал із новим лінолеумом та пластиковими вікнами. А ви бачите тільки те, що у вас під носом. Отака виходить єдність.

Хочу ще зауважити: якщо я «сепаратистка» і «продажня», то запрошую до своїх лав і Сергія Галушка, і Олександра Ісипа. Адже в свій час, при відкритті одинадцятої групи в нашому садочку, вони також приймали допомогу від Лелюка, який перебуває у бандитській партії. А у знак подяки присвоїли йому звання «Почесний громадянин міста».

І наостанок. Зараз усім важко. Тому я звертаюсь до підприємців, із якими мала неприємну розмову. Шановні, не випробовуйте долі! Сьогодні ви образили мене як людину, а завтра може статися так, що вам же доведеться звертатися до мене за допомогою.

 

Довідка

Сепаратизм — прагнення окремих груп населення чи організації до відокремлення, відособлення; рух за повне відокремлення частини держави й створення нової держави.


Автор: Тетяна МИЗИНА
29 липня 2014, 10:12 | Кобеляки | Суспільство

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.