Свині не винні, або Ще раз про наболіле

Якщо білицькі активісти ще не розбили своє наметове містечко поряд із свинокомплексом Невідомочиєївласності, то це зовсім не означає, що вони «здулись» або втратили орієнтири. Ось вам! (Тут має бути фото великої дулі, направленої в бік опонентів.)

За запитом ініціативної групи громадян селища Білики, Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА надав показники поширеності та захворюваності населення в селищі Білики Кобеляцького району за період 2011–2013 років, у якій хвороби органів дихання виділені по всій передбаченій звітністю нозології. На цьому спір на предмет «воняє — не воняє» повинен закінчитись, бо можемо проаналізувати реальні цифри. Так пік хвороб шкіри та підшкірної клітковини припадає на активну фазу безконтрольної господарської діяльності свинокомплексу і визначається показником 106 (!) звернень. Причому 100 пацієнтів звернулось уперше в житті! Загальний показник «Усі хвороби» з 9281 зріс у тому ж таки 2012‑му році на 958, що становить 10239 випадків захворювань. Зокрема серед захворювань органів дихання «лідерство» тримають обструктивні хвороби легень (ХОЗЛ — характеризується незворотним або майже незворотним зниженням повітряного потоку дихальних шляхів, яке пов'язане з незвичайною відповіддю запального характеру легень на шкідливі частки або гази), кількість яких із 2011-го до 2013-го збільшилась у два з половиною рази! «Не відстають» і пневмонія з бронхіальною астмою: кількість первинних звернень зросла в 5 (!!!) разів. Які ще аргументи слід привести, щоб закликати керівництво свинокомплексу до конкретних дій щодо дотримання законодавства? Адже інших чинників, крім викидів в атмосферу каналізаційного газу (біогазу) свинокомплексом, на території Біликів немає. До речі, шановна пані Валентина Семиног! На замовлення керівництва свинокомплексу (а хто платить, той, звісно, і «музику» замовляє), фахівці очолюваного Вами контролюючого органу Державної санітарної служби відбирають проби повітря в селищі та «штампують» результати досліджень, за якими навіть слідів аміаку та сірководню у повітрі не виявлено! Але якщо у професійній термінології керівництва комплексу немає поняття «біогаз», це ще не означає, що його немає в повітрі Біликів або цей газ не токсичний. До речі, склад біогазу нестабільний і залежить від багатьох факторів, у тому числі й погодних умов. Де ж діваються з білицького повітря 55–75 % метану, 25–45 % СО2, домішки водню Н2, сірководню Н2 S, азоту, ароматичних вуглеводнів?

До слова про відходи виробництва. За останніми, м’яко кажучи, заниженими даними про чисельність поголів’я, кількість свиней становить 46000 голів (нагадаю, що, за даними державної установи Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України, чисельність цього поголів’я повинна становити 12000 голів на рік!). Прості розрахунки виявляють невтішну картину: лише за одну добу свиня виділяє приблизно 1 кілограм фекалій. Якщо змити (розбавити) 46 тонн цих відходів свердловинною (!) водою з розрахунку 40 літрів на одну голову, отримаємо близько 2 тисяч тонн розрідженої біомаси. Тобто, 26 залізничних цистерн (для наочності). Не слабо? У задачі питається: які поля фільтрації витримають таке добове навантаження? Відповідь: у розпорядженні свинокомплексу немає таких потужних відстійників. Отож, за домовленістю з фермерським господарством, «добриво» викачується прямісінько на поля пайовиків, а відстійники, пардон, лагуни, накриваються спеціальною плівкою, щоб не пахло. На фото, знятому членами ініціативної групи напередодні написання статті, видно, у якому «робочому» стані знаходиться накриття. Це, так би мовити, економ-варіант датських технологій, якими так прикривається керівництво свинокомплексу.

До речі, про договори оренди земельних паїв фермерським господарством… Наглядний приклад того, як «рука руку миє». А, можливо, відмиває?

Якщо повернутись у недалеке минуле цієї смердючої справи, можна зробити висновок «откуда есть пошла х…я русская». Ще на етапі прийняття рішення № 5 від 19.01.2011 року «Про згоду на реконструкцію об’єкту тваринництва під свинокомплекс» Білицька сільська рада припустилась технічної помилки. Адже, згідно «Ветеринарно-санітарних правил для спеціалізованих свинарських підприємств» п. 1.5, забороняється вибір ділянки для свинокомплексів на місці бувших тваринницьких приміщень. Як кажуть, шукайте, кому вигідно!

На сьогоднішній день «популяція» біличан становить 5108 осіб. Ми не хочемо ні до «Красної книги», ні до будь-якої іншої «чорної» статистики. У нас просто немає такого історичного права! Усе, що ми вимагаємо від керівництва свинокомплексу Невідомочиєївласності, — забезпечити громадянам конституційне право на чисте довкілля, регламентоване, зокрема, «Законом України про атмосферне повітря». І ще одне. Горе-свинарі: терещенки, михайлюки і «иже с ними»! Відтепер ми, біличани, — не самі. З нами потужний «Громадський майдан Полтавщини». І часу на конвульсії у вас не залишилось! Приводьте у відповідність до дозвільних документів своє господарство та платіть сумлінно податки. Україні тепер це вкрай необхідно! І не опускайтесь до наклепів на депутата районної ради Олександра Бажана: ніякого вірусу чуми він вам не підкине. Хіба що ви самі вчините біологічну диверсію. Та, не дай Бог, їй вийти з-під контролю!

На цьому, будьте здорові! А ви, шановні земляки, не розмазуйте соплі, а приєднуйтесь до акцій протесту проти свинського відношення до людей.

Бо свині справді не винні…