Головне — бажання дітей, а не умови
Йосип Лакатош та його різновікові вихованці, яких він навчає прийомам самооборони за системою Олексія Кадочнікова, колись уже були героями нашої публікації. Того разу кореспонденти побували на одному з перших тренувань у спортзалі райвідділку міліції.
Тренування ж, яке ми побачили в лісовому масиві мікрорайону Зарічка минулого тижня, від початкового відрізнялося масштабністю і рівнем підготовки. Серед технічних знарядь, які в процесі тренувань використовують учні, вже навіть з’явилися макети автомата Калашникова.
— Зараз для своїх вихованців я додав до загальних занять декілька уроків із маскування, причому професійного. Тобто, виходячи зі свого колишнього військового досвіду і загальних теоретичних правил, навчаю їх, як це робити правильно. Також хочу зазначити, що багато дорослих не вміють робити те, що мої вихованці: розбирати і збирати автомат Калашникова. На жаль, у теперішній шкільній освіті часу для навчання цьому не виділено. Та в рамках військово‑патріотичних ігор типу «Зірниця», які я постійно влаштовую для своїх підопічних, навчаю і цього, — відзначив тренер Йосип Лакатош.
Під час нашої розмови із тренером, аби не гаяти дарма часу, троє хлопців взяли три Калаші і почали відпрацьовувати тактичний наступ на уявного ворога.
— Це ми вчимося ходимо ланцюгом. Якщо противник десь попереду, ми повинні рухатися так, аби ефективно погасити вогонь, — роз’яснив один із хлопців.
Та не все так добре у викладацькій роботі Йосипа Лакатоша. З його слів, почалося вставляння палиць у колеса:
— Одного прекрасного дня ми з дітьми прийшли, а спортзал райвідділку міліції закритий і ключів більше нам не дали. І чого так — невідомо. Тренування тепер проходять на вулиці. Були й інші перепони, через які я вже всерйоз задумувався над тим, аби припинити тренування за системою Кадочнікова. Та самі діти не дають мені цього робити, — розповів Йосип Васильович.
На підтвердження своїх слів він голосно запитав вихованців, чи хочуть вони припинення занять.
— Ні-і-і-і, — почулося дзвінке й одноголосне заперечення.
Про свої враження від занять розповіла одинадцятикласниця і учасниця старшої вікової групи Наталія Музика:
— Кожному своє, звичайно. Та мені тут дуже подобається, адже багато чому я вже навчилася: прийомам самооборони, маскування та навіть автомат Калашникова можу легко розібрати і зібрати. У мене є своя команда. Я так прив’язалася до своїхпідопічних, що вже без них просто не можу.
Під кінець нашої розмови діти продемонстрували свою миттєву реакцію на несподівану команду Йосипа Лакатоша «Граната»: без запитань і блискавично всі як один лягли на землю.
