Волонтери не називають свої прізвища

Новосанжарські волонтери розповіли про проблеми, які постають перед ними під час збору допомоги для військовослужбовців.

Із перших днів військової агресії північного сусіда на територію нашої держави українські військові сили були повністю деморалізовані. Крім зброї, вони не мали ні бронежилетів та захисних шоломів, ні засобів гігієни, ні продуктів харчування. Із числа цивільного населення одразу виокремилися ініціативні небайдужі групи, яких у народі називають волонтерами. Ці хлопці та дівчата, чоловіки й жінки зібрали телефонні номери всіх мобілізованих військових зі своїх міст, селищ і районів. Волонтери почали зв’язуватися з військовослужбовцями і дізнаватися в них, що їм найнеобхідніше там, на війні. Завдяки проробленій ними роботі мобілізовані були забезпечені їжею, військовим спорядженням та всіма необхідними засобами захисту. Для цього вони встановлювали скриньки для збору коштів, вели перемовини з приватними підприємцями, фермерами і просто небайдужими людьми, зв’язувалися з сільськими головами та громадою сіл і селищ, щоб ті допомогли армійцям. Іншими словами, волонтери хвилювалися за кожного мобілізованого в зону АТО. Можна сказати, що вони воювали поряд із хлопцями, так як кожного тижня бували в східних областях нашої держави і на власні очі переживали війну. У волонтерах військові вбачали своїх рідних, близьких, друзів. Тому що вони, крім матеріальних цінностей, везли з собою частинку малої батьківщини кожного мобілізованого.

Тільки спільно ми переможемо агресора

Та завжди легше нічого не робити і критикувати, ніж робити і переживати за свою справу. Як виявилося, деякі люди вбачають у волонтерах не тільки небайдужих помічників військових, а й кмітливих заробітчан, які наживаються на війні.

Саме такий висновок зробили кореспонденти «ЕХО», коли поспілкувалися з новосанжарськими волонтерами. Вони навіть не захотіли називати в статті своїх імен, щоб, за їхніми словами, не наживати собі ворогів.

— Відверто зізнатися, у Нових Санжарах спостерігається тенденція до байдужості. Люди вважають, що їх ситуація в АТО зовсім не обходить, — розповідає волонтер. — Вони не розуміють, що зараз у країні відбувається сама справжня війна з тисячами понівечених доль.

Чоловік розповів, що він із перших днів АТО разом зі своєю знайомою почав збирати допомогу для військових:

— У нас є номери телефонів усіх мобілізованих військових і більшості їх рідних. Постійно дзвонимо їм і дізнаємося про ситуацію на фронті, готуємо всі необхідні для них речі і продукти харчування.

Зупинився волонтер і на способах збору продуктів та коштів:

— Небайдужі люди більше спілкуються з моєю колегою, яка працює на місцевому ринку. Саме там, поряд із її торговою точкою, з’явилася перша скринька для збору коштів. Першими підтримали військових жителі села Великий Кобелячок. Активно долучилися до цієї справи і голова РДА, і селищний голова. Тільки перший співпрацює з нами, а Андрій Олександрович — самостійно. Він на свята в селищі також скриньки ставив. А от Володимир Володимирович домовився з місцевим заводом мінеральної води про постачання її військовим. Велику допомогу надає нам Петро Жаботинський. Він готує кожну нашу поїздку, інформує і закликає населення Новосанжарщини допомогти.

Розповів волонтер і про способи, які вони використовують для доставки гуманітарної допомоги військовослужбовцям:

— Ми відвідуємо мобілізованих кожного тижня. Для поїздок використовуємо мій вантажний мікроавтобус. Щоправда, одного разу мені не вдалося поїхати і колега просила для цього знайомого торгівця. Та ми не можемо наражати на небезпеку всіх, хто має мікроавтобуси. Тому що ці автомобілі найбільше цікавлять терористів, бо вони маневрені і ними можна пересуватись невеликими групами. Тож відправляємося власним авто самостійно. Тільки беремо ще одного водія. Спілкуємося з волонтерами Полтави і Кобеляк. Через них координуємо наші поїздки.

Насамкінець розмови чоловік звернувся до читачів Новосанжарщини:

— Ситуація на сході України — це наша спільна біда. Там воюють і захищають кордони України наші хлопці. Усі ми, без винятку, близькі до цього горя. Для подолання цього лиха нам потрібне бажання, розуміння проблеми. Проти нас воює сильний цинічний ворог, який для досягнення своїх цілей не гребує нічим. Попереду осінь, температура повітря знижується. У кожного вдома вистачає спальних мішків, ковдр, теплого одягу, які, можливо, вам ніколи не знадобляться. Передайте ці речі військовим. Тому що хлопці ночують у палатках. І в них немає цих речей. Тільки спільно ми переможемо агресора.
P. S. Скриньки для збору коштів на потреби армії встановлені в продуктових магазинах Нових Санжар: «Буля», «Оптовичок», «Полагросервіс».

Бажаючі особисто поспілкуватись із волонтерами, телефонуйте за номерами: (066)118-90-77, (050)531-24-62.