«Ми — нащадки козаків, славних предків діти»

«Ми — нащадки козаків, славних предків діти»

Григоро-Бригадирівська ЗОШ урочисто прийняла першачків у козачата.

Пожовкле листя і бездонна просинь, легенький туманець і срібне павутиння ледь тремтить, іскриться сонце, але вже не жарко. Вітрець в русявих кленах та березах шурхотить. У жовтім листі всі шкільні стежки, а золото з дерев летить собі й летить. У такий казковий жовтневий день у стінах Григоро-Бригадирівської ЗОШ І-ІІ ступенів відбулася урочиста церемонія прийняття в козачата учнів першого класу. На святі панувала тепла і світла атмосфера. Цьому сприяв хороший настрій козачат, веселі жарти, щирі посмішки та красиве вбрання козачок, які полонили всіх присутніх своїм чарівним співом і запальними танцями. Та, безумовно, тішила тепла і світла погода, яку принесла на своїх крилах золота красуня осінь.

Ця зустріч не випадково відбулася саме в цей час, адже 14 жовтня ми відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці. Упродовж століть це свято в Україні набуло козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.

Як відомо, козаки (запорожці) — вільні, безстрашні люди, борці за волю, за щасливу долю рідного краю. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з ХV століття існували на теренах українського Дикого поля, у районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна.

Запорізькі козаки не тільки вміли захищати рідний край, показуючи свою відвагу, сміливість, витримку. У вільний час вони розважалися, граючи у різні ігри і забави. Козаки дуже часто змагалися між собою, щоб розвивати свою силу, витримку і мужність. А тому ми, як нащадки козацького роду, повинні продовжувати їх традиції.

Тож і григоро-бригадирівські козаки, наслідуючи запорозьку обрядовість давніх часів, пройшовши козацькими стежками і довівши, що козацькому роду нема переводу, після гучних співів та енергійних танців, вирішили перевірити рівень спритності, хоробрості та умілості першачків. А допомогли їм у цьому цікаві й веселі конкурси: учні переправлялися до берега через річку, долаючи перешкоди, збирали врожай, одягалися на швидкість і т. п. Коли першачки з честю пройшли всі випробування, то були допущені до григоро-бригадирівського козацтва, отримавши документальне підтвердження цьому від отамана.

Прийом у козачата закінчився запальним флешмобом, який пройшов під гаслом «Єдина Україна», ще більшої яскравості та оригінальності якому додали красиві костюми жовто-блакитних кольорів та щирі посмішки учасників.

Ця зустріч — це подорож у минуле, присвячена славетним сторінкам української історії, козацькій родині. Точніше, нашій родині, бо всі ми — нащадки козацької слави, козацьких традицій, козацької мудрості. У наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних, вільних та незалежних козаків. І ми, нащадки славетного козацького роду, ніколи не повинні забувати про це!

У цей день григоро-бригадирівські козаки всім довели, що ідеї козацтва живі, що навіть маленький першачок, який ледве несе портфель до школи, може своїми вчинками й добрими справами славить Україну! Адже діти — наше майбутнє. І вони своїми знаннями, працею, здобутками, любов’ю до рідного краю, до рідної мови, мають підносити українську культуру, щоб бути гідними своїх предків.


Автор: Марина Носова, вчитель української мови та літератури

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.