Так що ж відбувається у Козельщині?

У позаминулому номері «ЕХО» була надрукована стаття під назвою «Хвала рукам, що пахнуть грішми». На думку її автора Павла Гунжеля, можливе розширення діяльності одного з гірничих комбінатів, що належить мільярдеру Костянтину Жеваго, призведе до екологічної катастрофи в Козельщинському та сусідніх із ним Кобеляцькому, Новосанжарському і Решетилівському районах.

Зважаючи на важливість піднятої теми, редакція «ЕХО» надрукувала статтю Павла Гунжеля майже без правок. Хоча ми й розуміли, що цей матеріал дуже далекий від стандартів, прийнятих у професійній журналістиці. Адже автор досить тенденційно поставився до викладення інформації, не надавши можливості висловитися й іншим учасникам конфліктної ситуації. Стаття, судячи із коментарів на сайті «ЕХО», викликала інтерес у читацького загалу. Ну та це й не дивно. Змальована автором апокаліптична картина загибелі кількох районів через зневоднення і підвищення радіаційного фону не може не цікавити і, водночас, лякати.

Саме тому редакція охоче прийняла пропозицію депутата Козельщинської райради Богдана Боровицького приїхати в Козельщину і зустрітися з керівником району. Депутат висловив готовність організувати зустріч і навіть надав для поїздки власний автотранспорт.

Дорогою до Козельщини Богдан розповідав: «Зізнаюсь чесно, стаття вразила не лише мене, а й дуже багатьох жителів району. Козельщинський район, дійсно, є бідним. У нас складна соціально-економічна ситуація. Але ми — не болото. Тим більше — не «комуно-ригівське», як стверджує Гунжель. По-моєму, він, працюючи в нашому районі кілька років, так і не зрозумів специфіку Козельщини. А вона є. У нашій районній раді є представники кількох політичних партій, у тому числі — і колишні «регіонали». Але поділ на різні політсили дуже відносний. У межах району неможливо ділити посади і фінансові потоки. По одній простій причині: їх тут немає. Тому між представниками різних політичних сил є чітка домовленість: ми працюємо на благо району. І так триває вже багато років. І тому за оту, уже всій області відому і скандальну, схему Козельщинського району голосували всі депутати. У тому числі і я, давній і принциповий партієць «Батьківщини». А щодо описаного у попередній статті протистояння… Там факти перекручені. У Козельщинському райвідділі міліції просто немає 50 співробітників, як пише автор. Не було на сесії і трьохсот працівників «Добробуту». Аби вони були, то всі ті активісти навіть у приміщення не потрапили б».

Перша зустріч у Козельщині пройшла за участі голови районної ради Юрія Марченка, депутатів Григорія Чикрижа, Олександра Троцького, Олександра Перепелиці та депутата Полтавської обласної ради Олександра Коваленка. Потрібно одразу відзначити, що представники влади серйозно поставились до зустрічі із журналістами. Юрій Марченко пояснив: «Ми хочемо лише одного - аби ви донесли до читачів якнайбільше інформації. І зробили це професійно, навівши аргументи всіх сторін».

Як розповідають посадовці і депутати, епопея із затвердженням схеми планування території Козельщинського району почалася ще у 2011-му році. І, в принципі, усе йшло без будь-яких конфліктів. Єдиною проблемою була відсутність грошей на оплату виготовлення цього документу. У 2012-му році у Козельщинському районі відбулося обговорення майбутньої схеми за участю сільських голів та депутатів. Ніхто принципових заперечень не висловлював. 8 квітня 2014-го року було видане розпорядження тодішнього голови Полтавської ОДА, «свободівця» Віктора Бугайчука, за яким голови РДА мали якщо не затвердити, то хоча б розробити схеми планування районів. З’явився й інвестор, який погодився заплатити майже 700 тисяч гривень. Ним виявився Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат.

— Але раптом ситуація кардинально змінилася, — розповідає голова Козельщинської райради. — Виконуюча обов’язки голови РДА Ганна Міщенко зажадала зняти це питання з повістки денної чергової сесії, мотивуючи якимись зверненнями громадян. Бачте, люди раптово згадали про громадські слухання та екологічні експертизи. Хоча, наголошую, згідно статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проведення згаданих процедур при прийнятті схеми планування району не передбачено. Ми не погодились із аргументами Міщенко і винесли питання на сесію. І тут з’явилися оці активісти і спробували зірвати процес голосування. Не вийшло. Рішення прийняте.

Крім того, учасники цієї своєрідної прес-конференції надали копію схеми планування Козельщинського району та деякі статистичні документи щодо рівня онкозахворювань у Полтавській області. Згідно із прогнозом розвитку промислово-виробничого комплексу району, на території сучасних Василевської та Новогалещинської сільрад відбуватиметься освоєння Галещинського родовища, запаси якого оцінюються у 240 мільйонів тонн залізної руди. Паралельно продовжуватиметься розробка Біланівського родовища в сусідньому Кременчуцькому районі. Згідно цього ж прогнозу, за 20 років різко зросте чисельність населення у Козельщинському районі із 20 до 55 тисяч. Планується, що кількість жителів у самій Козельщині досягне 43 тисячі. Нині їх кількість — близько шість тисяч.

Також учасники розмови наголосили, що у зв’язку із змінами в українському законодавстві, із 1 січня 2015 року без прийнятої схеми району, грубо кажучи, навіть «собачої будки не збудуєш». А згідно з медичною статистикою, показники онкозахворювань у Комсомольську та Кременчуцькому районі не гірші, аніж у Козельщинському та Кобеляцькому.
Ганна Міщенко, яка нині очолює Козельщинську РДА, має інший погляд на ситуацію. Вона стверджує, що подальше розширення діяльності Біланівського ГЗК веде до екологічної катастрофи в Козельщинському районі. А приводом для пропозиції зняти питання про затвердження схеми планування району стали колективні звернення жителів Чапаївки, Бреусівки та Солониці. Мовляв, люди наполягають на проведенні громадських слухань та екологічної експертизи. Ганна Андріївна підкреслила: «Я не вимагала зовсім відмовитись від розгляду цього питання. Я лише просила відтермінувати його в часі, аби при облдержадміністрації створили спеціальну комісію, яка довивчить це питання. А люди, у тому числі й депутати, матимуть можливість співставити можливу користь від розширення діяльності Біланівського ГЗК з екологічними ризиками. От, подумайте самі. Чому Німеччина та Франція давно відмовились від розробки подібних родовищ, а експортують окатиші з України? Чи не тому, що дбають про довкілля у своїх країнах?»

Щодо приїзду громадських активістів, то Ганна Міщенко пояснила: «Це — небайдужі люди, які дізнались про сесію і приїхали висловити власне бачення розвитку ситуації».

Питань — більше, ніж відповідей

Після візиту до Козельщини питань стало навіть більше, аніж було до цього. До того ж, незалежні експерти надали інформацію, яка дещо відрізняється від пояснень козельщинських посадовців.

Так Анатолій Шкарбан, депутат Полтавської обласної ради, підтвердив, що затвердження схеми планування району не вимагає проведення громадських слухань та екологічної експертизи:

— Це — більш декларативний документ. Хоча дуже важливий для подальшого розвитку будь-якого району.
Секретар Кобеляцької міськради Сергій Галушко, у свою чергу, пояснив: «У Кобеляцькому районі такої схеми немає. Як і в більшості районів Полтавщини. Та я не думаю, що без цього у нас і собачої будки не збудують. А прямий інтерес Біланівського ГЗК у прийнятті схеми планування Козельщинського району, безумовно, є. Це лише перший крок. Далі прийматимуться інші документи, проекти тощо».

Щодо онкозахворювань редакція використала інші статистичні дані, відмінні від тих, якими оперують посадовці Козельщинської райради. Вони отримані з управління охорони здоров’я. Згідно з ними, поширеність онкозахворювань у перерахунку на 100 тисяч населення в Комсомольську становить 2460,4, Козельщинському районі — 2090,9, Кобеляцькому — 2112,2, Новосанжарському — 2214,1. Тобто, онкохворих у Комсомольську більше. Щоправда, не в 5 разів, як стверджують громадські активісти.

Із опрацьованої в процесі підготовки статті літератури стало відомо, що Німеччина та Франція дійсно звернули видобуток залізної руди ще у 80-х роках минулого століття. Але автори рефератів та досліджень стверджують, що до цього призвели економічні чинники. Адже тамтешні поклади або вичерпалися, або мають низький вміст заліза.

Так що, після відвідин Козельщини питань менше не стало. Єдине, що відомо точно: у Кобеляцькому та Новосанжарському районах ГЗК будувати не будуть. Там немає залізної руди.