«Самоврядування стало зайвою ланкою!»
На черговій сесії Новосанжарської районної ради депутати прийняли від сільських рад заклади соціальної сфери. Тепер дитячі садки та клубні заклади фінансуватимуть із районного бюджету. У віданні сільських рад залишились місцеві дороги і… все.
«Фінансування без майна не передають!»
Починається сесія з виступу Володимира Левицього і його пропозиції внести у порядок денний питання про прийом закладів соціальної сфери до комунальної власності району.
— Люди, які там працюють, зараз не отримують заробітну плату, бо сільська рада вже не може їх фінансувати, а район ще не прийняв їх до себе. Діти перестають харчуватися. Це викликає соціальну напругу. Давайте зараз внесемо це питання останнім у порядок денний. Ваші юристи запропонують компромісний варіант, а наприкінці сесії ми за нього проголосуємо, — запропонував колишній голова ради.
Утім, голова районної ради Геннадій Супрун зауважує, що для прийняття такого рішення потрібні додаткові консультації. А виконуючий обов’язки голови РДА Роман Павличенко запевняє, що працівники соціальної сфери отримають заробітні плати. Нібито механізм передачі фінансування на мережу вже існує і незабаром запрацює. Але така заява викликає заперечення з боку присутніх сільських голів.
— Треба прийняти заклади, а не мережу! — зауважує заступник селищного голови Валентин Івашина. — Адже фінансування без майна не передають!
Питання обговорюють близько півгодини, проте у порядок денний питання передачі так і не включають. У той час, доки депутати вітають свого новообраного колегу Олександра Кульчинського, який переміг на довиборах у Полузір’ї, сільські голови підіймають зі своїх місць і виходять із зали. Як з’ясується пізніше, — щоб провести оперативну нараду.
«Не хочете — не нада!»
Одне із найголовніших питань усієї сесії — прийняття районного бюджету. Доповідає із трибуни начальник фінуправління Антоніна Деревеня. А питання їй задають два найбільш активних депутати.
— Для того, щоб прийняти бюджет, перед Геннадієм Івановиче має лежати аналіз джерел та шляхів його наповнення, — переконує Володимир Левицький.
А Борис Федоренко виходить на трибуну із своїми пропозиціями. Зокрема, прохає колег спрямувати кошти на програми боротьби зі злочинністю та безпеки дорожнього руху. Коли у нього уточнюють, які саме суми він пропонує, депутат починає дратуватися:
— Вони согласні на любі суми! Але якщо не хочете — не нада!
Тут дехто із колег Федоренка не витримує. І йому нагадують, що пропозиції до бюджету можна було висловлювати на засіданні комісій, а не в день сесії.
— Якщо пропонуєте, то вказуйте, з якої програми нам зняти і яку суму! — зауважує депутат Сергій Бульбаха. — Тоді це буде реальна пропозиція, а не просто виступ із трибуни, щоб потім можна було сказати виборцям:
«Я пропонував, а мене не підтримали!»
Зрештою, депутати таки голосують і приймають бюджет. Далі народні обранці продовжують контракт із директором центру культури та дозвілля Олександром Торбіним ще на три роки. Також Геннадій Супрун повідомляє про черговий міжфракційний рух депутатів. До групи «Європейський вибір», яку в раді очолює Борис Федоренко, переходять ще два депутати: Микола Воронько та Анатолій Юрченко.
Наприкінці сесії до зали повертаються сільські голови. І Володимир Коба як голова районного представництва Асоціації сільських та селищних голів зачитує текст листа до Президента Петра Порошенка. У ньому, зокрема, йдеться про те, що заяви про децентралізацію на державному рівні дали місцевим радам надію на розвиток.
— Проте у реальному житті — усе навпаки. Самоврядування стало зайвою ланкою! — зачитує Володимир Коба звернення своїх колег.
Після цього сільські голови знову прохають депутатів таки розглянути питання передачі закладів від сільських рад до районної комунальної власності. Питання знову викликає дискусії. Зрештою Геннадій Супрун оголошує перерву на 15 хвилин. Після перерви депутати таки приймають відповідне рішення. Тепер дитячі садочки та клубні заклади переходять на фінансування з району. З одного боку, сільські ради нібито позбулися головного болю. З іншого боку, сільські голови вже зараз переймаються: чи не повторять ці заклади долю ФАПів, які кілька років тому також передали «на район», а потім частину просто позакривали.
