«На гармошці Ваня грає, Галя пише нам вірші»

Минулої п'ятниці в Кобеляцькому музеї літератури та мистецтва відбувся творчий вечір Галини й Івана Долгових.

Відрила захід директор установи Тетяна Чешко. Тетяна Миколаївна коротко познайомила присутніх із сім'єю Долгових:

— Наш творчий вечір має назву «Життя, що зіткане з любові», тому що саме цим почуттям сповнене серце Галини Панасівни. Вона зіткала свою долю з ниточок любові до чоловіка, дітей, онуків та всіх знайомих. Доказом цього є турбота Долгових про літніх людей. Галина Панасівна й Іван Олексійович кожного тижня провідують стареньких жителів міста та всіляко допомагають їм. Галина Долгова — поетеса, майстриня з вишивання та вправна господиня. Вона також активна учасниця літературно-мистецьких заходів, член об'єднання «Літератор». Усі вишиті роботи, які представлені сьогодні на творчому вечорі, створила ця жінка. Її чоловік — відомий у Кобеляцькому районі гармоніст, староста пісенного колективу «Ветеран». Ця пара є учасниками і призерами конкурсної програми «Играй, гармонь».

Виконуючий обов'язки начальника сектора культури і туризму РДА Олександр Пасько нагородив сім'ю Долгових грамотою за активну участь у культурно-мистецькому житті району та побажав і надалі тримати взятий ними курс.

Коротко про своє життя розповіла винуватиця заходу Галина Панасівна:

— Я — корінна кобелячанка, народилася 10 червня 1938‑го року в селі Підгора. Закінчила школу № 2, потім пішла працювати на пекарню. 7 листопада 1959‑го стала на весільний рушник із моїм чоловіком Іваном. За п'ятдесят шість років спільного подружнього життя виховали двох синів, які подарували нам трьох онуків. Із самої юності захоплююся вишиванням. Вишивала серветки, сорочки, плаття, картини, підзорники, подушки. Цим уміння може похвалитися і мій чоловік. Разом працювали на будівництві Комсомольська, та згодом повернулися в рідні Кобеляки. Дуже полюбляю варити вареники. Пригощаю ними всіх рідних, друзів і знайомих.

Перший вірш написала в свої 72 роки, коли ліпила вареники

Першими привітали Галину Панасівну її чоловік Іван Олексійович, сини, невістки та онуки. Іван Долгов побажав дружині залишатися такою ж доброю і лагідною. А в якості подарунка, виконав для неї пісні «У вишневім саду стежечка вузенька» та «Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз». Онука Марина прочитала бабусі власний вірш.

Музичну композицію «Ой заграйте, музики» для Долгових підготувала Алла Горбенко.

Далі Галина Панасівна продекламувала для гостей вірш про вареники і разом із Іваном Олексійовичем пригостили всіх цією стравою.

Голова громадської організації «Гончареві криниці отчого краю» Любов Лебідь зазначила, що доброта та щедрість Галини Опанасівни — безмежні:

— Вона талановита й охоча до пера. А смачні варениками Галини Долгової знають не тільки кобеляцькі поети, а й козельщинські.

Людмила Усенко, член товариства «Літератор», підготувала для Долгових вірш і побажала їм здоров'я, оптимізму й енергії.

Від хору «Ветеран» Лідія Синьогуб заспівала пісню «Ой, Іванко, Іванко». А разом із Іваном Долговим вони виконали музичну композицію «Ой, мій милий вареничків хоче».

Чоловічий ансамбль «Ясени» подарував винуватцям дійства пісню «Із сиром пироги».

Подруга та кума Долгових Людмила Телятник згадала прожиті разом роки, відзначила, що це подружжя завжди один одному допомагають:

— Вони першими провідають, підтримають у скрутну хвилину знайомих літніх людей. Їх можна назвати волонтерами міста.

На завершення творчого вечора Галина Панасівна та Іван Олексійович подякували організаторам і гостям за теплі слова й вітання, які звучали в їх адресу.