Найбільшою буде Озерянська громада, найменшою — Шенгурівська

Якщо перспективний план формування громад стане реальністю, то в колишньому Кобеляцькому районі виникне сім нових адміністративно-територіальних одиниць. Ще п’ять сільрад залишаться у «вільному плаванні».

Як відомо, 18 червня депутати Полтавської обласної ради проголосували за прийняття Перспективного плану формування територій нових громад Полтавської області. Свої голоси «за» віддали 56 обранців, один проголосував проти, ще двоє — утримались. На початку липня цей документ з’явився в пресі. Згідно з ним, у Полтавській області створять 57 нових громад. Майже двісті сільських рад не побажали ні з ким об’єднуватись. Чи буде втіленим у життя цей Перспективний план, напевно, не знає ніхто. Адже навіть у ньому вказано, що він може бути змінений. Цікаво, що деякі райони Полтавщини практично в повному складі проігнорували пропозиції про об’єднання громад. Зокрема, земляки нардепа Андрія Реки із Новосанжарського району теж не захотіли об’єднуватися. Від участі в процесі фактично відмовилась 21 сільська рада. Усього ж у Новосанжарському районі планують створити лише три громади. Одна із них, майже десятитисячна, — Новосанжарська. До неї, крім самого селища, мають увійти Зачепилівська, Кунцівська та Клюсівська сільради. Ще дві громади побажали створити Мала Перещепина та Писарівка і Драбинівка та Кустолове.

У Кобеляцькому районі, попри віче, приїзд Капліна та ініціативну групу за збереження району, процес пішов активніше, аніж у сусідів. Тут не побажали ні з ким об’єднуватися представники лише п’яти сільрад: Канавської, Світлогірської, Дашківської, Вільховатської та Бродщинської. Усі інші, після численних консультацій, нарад та умовлянь, погодились спробувати об’єднатись у сім громад.

Якщо процес реформування дійде до свого логічного завершення, то найчисельнішою і найбагатшою (у всякому випадку на початку свого існування) стане Кобеляцька міська громада із центром у Кобеляках. До її складу, крім колишнього райцентру, увійдуть Кунівка, Галі-Горбатки, Колісниківка, Ліщинівка, Яблунівка, Кірове, Гарбузівка, Перегонівка, Суха, Шабельники, Підгора і Чкалове. Загальна кількість жителів такої гіпотетичної громади становитиме майже 13 тисяч. Із них мешканців райцентру — 10041. Розмір доходів Кобеляцької громади — близько 15 мільйонів гривень. Звичайно, що ця цифра дуже відносна, адже її виводили при існуючій системі оподаткування і розподілення доходів. А вона, ця система, може вже із 2016 року змінитися. Територія громади —158 квадратних кілометрів. У ній більш ніж достатньо приміщень, у яких можуть розміститися державні органи управління. На цій території нині функціонують 39 бюджетних закладів.

Білицька громада. До її складу можуть увійти: Білики, Жуківська, Іванівська, Червоноквітівська, Чорбівська ради. Кількість жителів — 8825, площа — 252 квадратних кілометри. Бюджет — майже 9 мільйонів. Функціонують 30 закладів.

Красненська громада. До складу входять: Красненська, Василівська, Сухинівська ради. Кількість жителів — 2631, бюджет — близько 5 мільйонів, площа — 192 квадратних кілометри. Кількість бюджетних закладів — 17.

Бутенківська громада. До складу входять: Бутенківська, Золотарівська, Дрижиногреблянська й Марківська ради. Кількість жителів — 6020, бюджет — майже 6,5 мільйона, площа — 220, заклади — 34.

Озерянська громада. До складу входять: Озерянська, Григоро-Бригадирівська, Комендантівська ради. Кількість жителів — 4088, бюджет — близько 4,5, площа — 284, заклади — 29.

Радянська громада. До складу входять Радянська і Орлицька ради. Кількість жителів — 3061, бюджет — 2,5, площа — 182, заклади — 9.

Шенгурівська громада. До складу входять Шенгурівська і Лучківська ради. Кількість жителів — 1478, бюджет — 2,2, площа — 117, заклади — 13.

У принципі, уже зараз можна робити побіжний аналіз стартових умов, у яких можуть опинитися гіпотетичні громади. Найлегше, певно, буде Кобеляцькій: має пристойний бюджет, компактна і проживає достатня кількість фахівців-управлінців.

А ось у Озерянській, Радянській та Шенгурівській громадах, судячи із Плану, не вистачає навіть приміщень, щоб розмістити органи управління. У тій же Озерянській та Бутенківській радах у відсотковому співвідношенні найбільша кількість бюджетних закладів, котрі доведеться утримувати. Або скорочувати.
Та все це поки що лише теорія. Вона свідчить про одне: механізм реформування держави таки запустили. Ще жодна влада в історії України не доходила навіть до такого рівня.