Каналізаційний форс-мажор. Продовження чи закінчення?

У позаминулому номері «ЕХО» була надрукована стаття під назвою «Каналізаційний форс-мажор». У ній мова йшла про проблеми із каналізацією у двох міських багатоквартирних будинках. Тоді в цій історії не вдалося поставити всі крапки над «і».

Жителі будинків по вулицях Шевченка, 31 та Пушкіна, 22 поскаржились на те, що діюча система каналізування працює неефективно. А вони два роки тому здавали власні кошти на її ремонт. Ті документи, що їм показали у міській раді, не задовольнили громадян. Адже у акті виконаних робіт, котрі підрядник ККП «Водоканал» здав у міську раду, фігурує сума вдвічі менша за ту, що прописана в договорі. Нагадаємо, що в договорі йдеться про майже 25 тисяч гривень, а в акті — про 12342. У людей виникла підозра, що здані ними гроші зникли. Як сказав один із мешканців згаданих будинків: «Я не думаю, що наші гроші банально вкрали. Але підозрюю, що «Водоканал» використав їх на якомусь іншому об’єкті, обійшовшись тим, що заплатила міськрада».

Для того, щоб поставити крапку в цій історії, люди пішли на прийом до секретаря міськради Сергія Галушка. Кореспондент «ЕХО» мав стати свідком розмови і описати її в газеті. Але конструктивного діалогу не вийшло. Була домовленість, що на прийом піде лише Віктор Шарлаєв, як уповноважений делегат. Та прийшла ціла група кобелячан. Одразу почався крик, «закипіли» пристрасті. У кінці-кінців Сергій Галушко порекомендував звернутися до виконавців робіт. Лише вони, за його словами, можуть фахово пояснити: куди ж використали гроші, зібрані людьми.

У понеділок 27 липня вдалося зустрітися з Іваном Дяченком, директором ККП «Водоканал». На час попередньої розмови Іван Іванович перебував у відпустці. Він підтвердив, що у 2013‑му році, коли очолюване ним підприємство проводило ремонтні роботи каналізації, жителям будинку не надавали акту їх виконання та кошторису. Іван Іванович пояснив:

— Прийшли три жіночки, здали нам зібрані людьми гроші. Я запитав, чи розписувати їм витратну частину. Тобто, на які потреби використають саме ті 13 тисяч, котрі вони принесли. Жіночки відповіли, що їм потрібен лише підтверджуючий документ на здану суму. Ми видали приходний касовий ордер. Якщо потрібно, ми підготуємо і надамо людям відповідні документи. Зараз же зателефоную інженеру-кошториснику Дмитру Сахну і він усе підготовить.

Дійсно, через годину документи були надані в розпорядження редакції. Ми передали їх жителям будинків, де проводились роботи.

Іван Дяченко продовжив:

— Тут справа навіть не у самих документах, а в тому, що на цьому об’єкті працював я особисто. Якраз у нас була авральна ситуація, всі люди були зайняті. І тому цю каналізацію робили я, майстер, ще один робітник і екскаваторник. Тому все дуже добре пам’ятаю. Розмова про те, щоб обійти вигрібну яму, дійсно була. І ми навіть пробували це зробити. Але з одного боку заважав надвірний туалет, з іншого — дерев’яний сарай. Ламати споруди ми не наважились і «пішли» через яму. Щодо грошей. Так, люди можуть сказати, що папір усе стерпить. Але все можна перевірити. Нехай перевіряють, запрошують незалежних експертів, пишуть у прокуратуру, будь-куди. Там усе зроблено по нормах ДБН.

Ну от, здається і все. Щодо самої злощасної каналізації, то мешканці будинків по Пушкіна і Шевченка найняли приватного підприємця, котрий взявся її чистити протягом усього року. Якщо ж люди таки вирішать провести ще одну перевірку, то редакція «ЕХО» готова оприлюднити її результати.