Обжинковий коровай розмели за лічені секунди

Із численним чиновницьким представництвом, великим ярмарком сувенірів, роздаванням короваю та вареної кукурудзи у Нових Санжарах 25‑го липня відзначили День Урожаю.

Уже вкотре на свято обжинок до Нових Санжар з’їжджається численна чиновницька делегація. Цього року в Парку Перемоги можна було зустріти і голову обласної ради Петра Ворону, і заступника губернатора Романа Товстого, і народного депутата Андрія Реку, і голів РДА із сусідніх районів, Кобеляцького, Козельщинського та Машівського. Не міг не вшанувати свято своєю присутністю і засновник «Чистої криниці» Юрій Лебедин. Не зраджуючи своєму стилеві, він дивував новосанжарську публіку чорним піджаком, чорною пов’язкою на голові та темними окулярами. Власне, виділявся Юрій Лебедин не лише цим. Адже створені ним агроформування і цього року були одними з кращих у районі. А за розмірами виплати за паї є чи не першими в Україні. Це, зокрема, відзначив у своєму виступі Петро Ворона.

Усього ж новосанжарські аграрії зібрали цього року 64 тисячі тонн ранніх зернових (середня врожайність — 50,5 центнерів з гектара). За це досягнення кращим агроформуванням традиційно вручали кубки, а найбільш майстерним працівникам — грамоти від держави і грошові заохочення від роботодавців.

Після урочистої частини представники влади за сприяння комбайнового екіпажу змолотили останній сніп. І народ почав очікувати на роздачу обжинкових короваїв. Священики Іван Орловський та Дарій Харьо їх освятили, почесний староста Віктор Тищенко та голова ради товаровиробників Микола Харченко їх порізали, а потім гості свята їх у лічені секунди розмели. При цьому, тим, хто трохи загаявся, лишилися тільки крихти від паляниць на підносі.

— Ну чого ти переживаєш? Нашо тобі той коровай?! Це ж всього-навсього хліб! — заспокоювала свою подругу якась літня новосанжарка.

Утім, ті, кому короваю не дісталося, могли відвести душу біля котлів із вареною кукурудзою. Її роздавали щедро і всім.

Ну а для тих, хто на святі думав не лише про їстівне, було чимало можливостей поповнити свою домашню колекцію чимось національно-естетичним. Картини, плетені брилі, яскраві намиста та сережки, вишиванки та вінки зі стрічками, простий глиняний посуд та вишукані прикраси. А ще — традиційні виставки сільських рад, у яких чого тільки не було. А ще — концерт самодіяльних артистів з усього району.

Не було лише ексцесів. Цьогорічні обжинки пройшли, як і належить гарному святу, — масштабно, весело і без пригод.