Роман Матюхов судиться з міськрадою

У понеділок 21 вересня житель Кобеляк звернувся до районного суду із позовною заявою. Він прохає, аби суд припинив діяльність майданчика для тимчасового зберігання побутових відходів, який розміщений на вулиці Червоноармійській.

Протягом трьох років на околиці Кобеляк, поряд із цегельним заводом, функціонує майданчик для тимчасового зберігання твердих побутових відходів. Його відкрили після того, як золотарівські депутати відмовили Кобеляцькій міськраді у продовження договору оренди земельної ділянки, на якій було розміщене міське звалище. Кобеляцька влада розпочала пошуки іншого місця для захоронення відходів. Але всі сусідні громади не погодились на те, щоб на їх території з’явилось міське звалище.

І сміття почали складувати на вулиці Червоноармійській, що на околиці райцентру. Керівники міста дуже сподівались, що буде втілений у життя проект із будівництва в Кременчуцькому районі сміттєпереробного заводу. Згідно з намірами Полтавської обласної ради та інвесторів із фірми «Технодом», нове підприємство мало переробити ледве не все сміття, що накопичене на Полтавщині. Саме тому майданчик у Кобеляках і отримав статус тимчасового. Думали, що завод через три-чотири роки запрацює і міське сміття туди поступово вивезуть.

Але проект із будівництва сміттєпереробного заводу так і залишився виключно у паперовому варіанті. А на околиці Кобеляк за три роки виросла величезна купа цілком реального і досить смердючого непотребу. Жителі будинків, що розташовані поряд із майданчиком, постійно скаржаться на сморід та зграї бездомних собак. А ще, за словами людей, на звалищі розплодились щурі. І вони поступово починають мігрувати до людських осель.

Кобелячанин Роман Матюхов якраз і є одним із тих кобелячан, кому «пощастило» жити поряд із звалищем. Крім того Роман Володимирович є депутатом міськради. У своїй позовній заяві він попрохав Кобеляцький районний суд зобов’язати Кобеляцьку міську раду виконати певні дії. Конкретніше: припинити вивозити сміття на Червоноармійську та очистити майданчик від того непотребу, що туди за три роки навезли. Матюхов вважає, що подальше функціонування звалища загрожує життю та здоров’ю мешканців мікрорайону Мануальний.

У судовому засіданні, яке вела суддя Наталія Рожкова, взяли участь заступник міського голови Олександр Письмак та директор ККП «Міська сервісна служба» Володимир Слісаренко. Письмак представляв інтереси міськради, а Слісаренко був викликаний як представник третьої особи. Також у залі суду були присутні кілька жителів райцентру. Усі вони проживають у мікрорайоні Мануальний поряд із звалищем.

Суддя Рожкова під час засідання вислухала аргументи позивача і відповідача та зачитала документальні докази, які є у справі. Роман Матюхов нагадав, що у свій час Кобеляцький районний суд прийняв постанову про скасування рішення сесії міськради щодо майданчика для зберігання сміття. Та міська рада рішення скасувала, а відходи на Червоноармійську везуть, як і раніше. Він висловив сумнів у тому, що відстань від звалища до житлових будинків становить 320 метрів, як стверджують у міськраді. На думку Матюхова і людей, котрі прийшли його підтримати, вона не перевищує 120 метрів.

Олександр Письмак, у свою чергу, визнавши, що рішення сесії міськради дійсно скасоване, нагадав про існування аналогічного документу, прийнятого на виконкомі. А його до цього часу ніхто не оскаржував. Олександр Васильович продемонстрував акти різних перевірок, що підтверджують безпечність звалища.

Вислухавши всіх, суддя вирішила перенести засідання і за цей час витребувати нові висновки щодо діяльності майданчика для зберігання відходів. Їх мають надати фахівці з екологічної та санітарної служб.

Після закінчення судового засідання Роман Матюхов запропонував проїхати з ним на звалище і впевнитись, що там дійсно смердить. Роман Володимирович має бачення того, як вийти із ситуації. Він сказав:

— Я усвідомлюю, що закриття звалища на Червоноармійській повністю проблему із сміттям не вирішує. Відходи потрібно кудись вивозити і захоронити. Я пропоную міській владі вивчити і впровадити в життя досвід Решетилівки. Там відходами займається приватний підприємець. Як результат, у селищі чисто, біля контейнерів чисто, а звалище розташоване за 11 кілометрів від населеного пункту.

Ми попрохали висловити своє бачення вирішення ситуації з майданчиком і з утилізацією сміття міського голову Олександра Ісипа. Ось, що він сказав:

— Добре, що депутат піднімає актуальну для міста проблему. Погано тільки те, що вся ця активність починається виключно перед виборами, а тому нагадує банальну піар-кампанію. Добре, що депутат вивчає досвід інших населених пунктів. Але погано, що він недовивчив ситуацію до кінця. Не знаю, як там у Решетилівці із чистотою, але знаю, що між нашими населеними пунктами є принципова відмінність. Справа в тому, що до складу Решетилівської селищної ради, окрім райцентру, входять ще кілька населених пунктів із усіма лісами, полями, долинами і яругами. А це означає, що селищні депутати прийняли рішення і ним самі виділили землю десь між селами під полігон для утилізації сміття. Кобеляки ж обмежені виключно кордонами міста. А в місті, окрім Червоноармійської, просто не існує іншої земельної ділянки, придатної для використання як подібний майданчик. Ми обмежені охоронними зонами двох річок і газопроводу. Невже Роман Володимирович не знає, що міська влада вивчила карту Кобеляк уздовж і впоперек у пошуках відповідної земельної ділянки. Має він знати і те, що місто зверталося із проханням про виділення землі під полігон для відходів до Кунівської, Золотарівської, Підгорянської, Красненської, Сухинівської та Кіровської сільських рад. І скрізь нам відмовили. Вихід із ситуації я вбачаю або в компромісі з якоюсь сільською громадою і отриманні там землі, або в будівництві сортувальної станції. Швидше всього, на тій же Червоноармійській. Крім того, потрібно усвідомлювати, що в разі, коли євроінтеграційні процеси не будуть згорнуті, то дозволу на створення звалища нам не дадуть ніколи. Адже в Європі звалищ немає.

Щодо претензій кількох жителів мікрорайону Мануальний. Вони мають на них право. Але вони повинні розуміти, що існують їх потреби і водночас існують потреби всієї міської громади в місці, куди можна звозити відходи. Люди, які живуть біля майданчика, можуть вимагати від міської ради компенсації за шкоду, завдану їх здоров’ю. Якщо мають докази, звичайно. Вони взагалі можуть вимагати від міської влади викупити їх будинки. Подібний прецедент у Кобеляках вже був. Кілька років тому ми викупили житло в людей, чиї оселі знаходились у межах охоронної зони газопроводу. І цілком можливо, що цей варіант буде найдешевшим для всіх і найефективнішим.

Яке ж рішення прийме суд, дізнаємось дещо пізніше.