Полі(мілі)ція

Мені подобається нова українська поліція. Молоді та натхненні юнаки та дівчата у красивій формі на сніжно-білих машинах, які за покликом серця захищають закон та порядок. Принаймні, такими бачать поліцейських на вулицях Києва та інших великих міст України. Справді бачать, адже усю свою роботу поліцейські записують на вмонтовані камери. Прозорість і відкритість — головні принципи роботи.

Мені сподобалося, коли у Полтаві на конкурс до нової поліції прийшло по 200 чоловік на 1 місце. Це були переважно молоді і дуже молоді люди, які побажали піти боротися із злочинністю та служити народу України. Чи не вперше у нашому суспільстві перестали сприймати силові органи, як інструменти репресій та переслідувань. І молоді люди з освітою та амбіціями захотіли піти працювати в поліцію.

Мені також видався щирим новий начальник новосанжарської поліції Олександр Мартиш. У своєму інтерв’ю він говорив про оцінку громади як визначальний критерій у роботі поліції. Після розмови з ним так захотілося повірити, що після Нового року ми почнемо чути від людей переважно позитивні відгуки про нових правоохоронців: «поліція допомогла», «поліція розкрила», «поліція запобігла», замість традиційно критичних відгуків про роботу міліції.

Але я одразу перестаю вірити в райдужні перспективи українських поліцейських, коли читаю новину про те, що заступником керівника Національної поліції працюватиме Василь Паскал. Той самий, який успішно працював заступником сумнозвісного міністра МВС часів правління Януковича Віталія Захарченка. Паскал взагалі-то підпадав під дію закону про люстрацію, але дивним чином пройшов усі перевірки і став одним із керівників нової поліції. Вибачте, але якщо у щирість поривів 20‑річних юнаків і дівчат я вірю, то у переродження типового представника старої міліцейської системи — ні.

І від цього закрадається підозра, що всі ці натхненні ролики із юнаками та дівчатами у поліцейській формі — це всього лише ширма, за якою наскрізь прогнилу міліцейську систему просто перевдягають у нову і красиву форму поліції.

Я дуже хочу помилитися. І до останнього сподіватимуся на те, що молоді і натхненні таки переможуть стару систему з її найгіршими проявами: бюрократією, кришуванням і визискуванням. Утім, за кілька місяців ми вже зможемо зробити висновки: отримали ми нову ПОЛІцію, чи стару МІЛІцію у новій формі.