У Нових Санжарах читали європейську поезію

25 березня у центральній бібліотеці відбувся захід, присвячений темі «Перлини європейської поезії в українських перекладах».

О 10:30 новосанжарці зібралися на літературний захід, організований районною бібліотекою та товариством «Просвіта»  і присвячений Всесвітньому дню поезії (26 березня). Відкрили зібрання місцевий поет Віталій Чепіжний та бібліотекар Тамара Паттієва.

Ведуча окреслили суть заходу:

— Ми спробуємо не тільки насолодитися витонченою поезією, а й проникнутись розумінням і повагою до праці поетів-перекладачів, які дають можливість своєму народові долучитися до творчості носіїв іншої мови.

Віталій Чепіжний наголосив, що до шляхетної справи поетичних перекладів долучилися багато знаних українських поетів, таких як Микола Зеров, Максим Рильський, Григорій Кочур, Микола Лукаш, Дмитро Павличко, Ліна Костенко та багатьох інших. Віршем нашого сучасника Віктора Цушка «Мистецтво перекладу» ведучий вдало проілюстрував цю нелегку роботу.

Ускладнює роботу перекладача тісне співіснування з російською літературою, постійний тиск на українську мову і більш поширене вживанням російської (за радянських часів).

Одним із найвидатніших українських перекладачів називають Миколу Лукаша, який переклав понад тисячу творів майже ста авторів. Він «одомашнює» іноземну поезію, використовуючи звичні для рідного слуху звороти. Приміром, герої Сервантеса чи Гарсіа Лорки говорять гуцульським чи галичанським діалектом. Лунає фрагмент з твору «Бал в опері», переклад якого зроблений згаданим автором, а також твори Германа Гессе, Райнера Марії Рільке, які переклали Ліна Костенко та Василь Стус. Не оминули увагою також Вільяма Шекспіра, якого майстерно переклав Дмитро Павличко. Звучали й інші зразки чудового перекладу європейських класиків.

Не залишилися поза увагою і переклади поезії місцевих авторів. Зокрема, з білоруської Людмили Таран-Пономаренко, яка деякий час жила і працювала в Нових Санжарах.
Закрила захід Тамара Паттієва такими словами:

— Поезія — безмежний океан, його нікому не осягнути повністю. Ми лише торкнулися якихось крапель. Сподіваємося, що далі ви самі почнете всотувати її вічну свіжість і неповторність. І, читаючи поезії інших народів, будете віддавати належну шану тим авторам, які надають нам таку можливість.