Паски відвезли бійцям за тисячу кілометрів
Перед Великоднем новосанжарські волонтери побували практично на всіх ділянках східного фронту. Відвезли паски та великодні привітання бійцям із Новосанжарщини до Сєверодонецька, Щастя, Авдіївки та Пісків.
У великодній вояж східним фронтом вирушили волонтери Юлія Солодка та Ігор Нещадим, водіями були Дмитро Городницький та Геннадій П’ятак. За два дні новосанжарці проїхали близько тисячі кілометрів і привітали із Великоднем кільканадцять бійців‑земляків.
— Цього разу їздили автобусом «Форд-транзит». Завантажений він був «під зав’язку». Не брали ні картоплі, ні інших овочів. Лише паски, крашанки та індивідуальні передачі хлопцям, — розповідає Юлія Солодка після повернення з виснажливої поїздки.
Щоб уявити, наскільки великий за протяжністю маршрут подолали волонтери, пропонуємо простежити за їх пересуванням сходом за допомогою карти «Google Maps». Це для тих, у кого є Інтернет і п’ять хвилин вільного часу.
1. Нові Санжари — Сєверодонецьк. Відстань по трасі 385 кілометрів.
У Сєверодонецьку волонтери відвідують бійця 24‑ї танкової бригади Віталія Лук’янчука з Нових Санжар. Передають паски, солодощі, листи від дітей із вітаннями.
2. Сєверодонецьк — Новотошківське. Відстань 37,5 кілометрів.
У Новотошківському знаходять розвідника Юрія Авінька із Лелюхівки. Окрім пасок, солдатам передають необхідні ліки.
3. Новотошківське — Райгородка. Відстань 46 кілометрів.
У цьому місті на Луганщині у складі батальйону «Полтава» служить новосанжарець Світлан Карюк. Паски та привітання волонтери роздають тут практично на кожному блок-посту, адже переважна кількість бійців — з Полтави або Полтавщини.
4. Райгородка — Денежникове. Відстань 35 кілометрів.
Тут волонтери відвідують одразу двох земляків: Івана Бодака та Романа Васіна.
5. Денежникове — «Фасад» (місто Щастя). Відстань 44 кілометри.
Не лишається без уваги перед святом Сергій Сім’ян із Шедієвого. Нагадаємо, що до збору пасок долучилася і школа у його рідному селі. За допомогою волонтерів гостинці подолали відстань у понад п’ятсот кілометрів та опинилися на святковому столі бійців української армії.
6. «Фасад» — Краматорськ. Відстань 173 кілометри.
У Краматорську волонтери зупиняються на ночівлю у своїх друзів із колишнього батальйону «Січ» (зараз — четверта рота батальйону «Київ‑1»). Зустрічають тут і «січовика» Аркадія Піщанського, мати якого проживає у Нових Санжарах. Також у Краматорську відвідують Руслана Подольника із Кустолового, якому просто-таки цілим селом збирали гостинці та індивідуальні посилки.
7. Краматорськ — Часів Яр. Відстань 44 кілометри.
У протитанкових військах також є земляки із Новосанжарщини. Одному з них, Руслану Очеретьку, відвозять гостинці, зібрані перед поїздкою у різних куточках району.
8. Часів Яр — Авдіївка. Відстань 70 кілометрів.
Тут також провідали двох солдатів: Руслана Коношенка та Женю Крима, якому відвезли індивідуальні посилки з Галущиної Греблі.
9. Авдіївка — Піски. Відстань 14 кілометрів.
Рідкість, щоб бійці з одного району потрапляли у одну частину. А у Пісках зараз воюють двоє бійців з одного села: Олександр Шелюг та Олександр Мар’ян із Крутої Балки. Вони тим більше були раді волонтерам, оскільки ще й один із водіїв, Геннадій П’ятак, також із Крутої Балки.
Таким чином за два дні волонтери подолали дорогами сходу України близько 850 кілометрів. Щоб ви могли уявити цю відстань — приблизно стільки ж складає дорога з Нових Санжар до Львова.
А потім додали до них ще 335 км — відстань від Пісків до Нових Санжар. Поїздка цього разу обійшлася практично без пригод. Якщо не рахувати пробитий в Ізюмі скат. Замінити його у перевантаженому автобусі було непросто, але новосанжарцям допомогли колеги, волонтери з Києва.
