Чи стануть умовні гектари реальними?

Жителі села Красне сподіваються, що при допомозі приїжджої жінки-підприємця вони нарешті отримають право власності на землю.

Ситуація, що склалася на території Красненської сільської ради із отриманням у власність землі колишніх колгоспів, є для Кобеляцького та й сусідніх районів унікальною. Земельна реформа в Україні розпочалася ще у 90-х роках минулого століття. За цей час мільйони людей отримали у приватну власність по кілька гектарів землі. Більшість здали її в оренду, дехто працює самостійно. Є люди, які вже навіть встигли продати свою землю, не дивлячись на постійні мораторії та відсутність законодавчої бази.

А ось у селах Красному, Соснівці та Гайовому і через двадцять років після початку реформи люди й до сьогодні не змогли належними чином оформити у власність свою землю. Та на початку 2017 року у них нібито з’явилася надія. У села приїхала бізнесмен із Полтавського району Оксана Моргуль і пообіцяла, що зможе оформити людям землю. Та ще й за досить невисоку плату. Хоча далеко не всі жителі сільради повірили у гарні обіцянки. Дехто з них побоюється, що всі вони стануть жертвами якоїсь афери. Тому й попросили, аби й журналісти спробували розібратися у ситуації, що склалася з красненською землею.

Для початку — про причини, які призвели до виникнення сьогоднішньої ситуації. Про них розповіла сільський голова Анна Зайченко.

 

Як умовні гектари у реальні перетворювались

У далекому 1995 році в колишньому колгоспі «Перемога», як у по всій Україні, відбувся процес розпаювання землі. Усі жителі Красного, Гайового і Соснівки із числа тих, хто мав на це право, отримали по 4,44 гектара. У принципі, досить пристойна кількість землі, як для одного паю. Але тут далася взнаки специфіка колишнього колгоспу «Перемога». Справа в тому, що значна кількість земель, які знаходились в обробітку цього господарства, були малопродуктивними. Простіше кажучи, на заболочених і солонцюватих ґрунтах практично нічого не росло. І їх у свій час вирішили залужити. Тобто, там, де була рілля, з’явилися луки.

І під час реформування оці луки теж були внесені до земельного паю, який отримали місцеві селяни. На них, як і на ріллю, люди отримали сертифікати.

У 2004 році були виготовлені вже державні акти на землю. Але виключно на ріллю — по 2,05 гектари. Натомість на залужені землі, які слугували сінокосами і пасовищами, проектний інститут виготовив лише карту.

Через три роки красняни вирішили хоча б якимось чином поділити ті луки. Зібрали сходку і шляхом жеребкування визначили, чия ділянка де буде знаходитись. Після того створили спеціальну групу. Її члени об’їхали всі луки і поставили своєрідні межові знаки, щоб кожен знав, де розташований саме його наділ. Далі люди користувалися відведеними їм ділянками. І чекали повноцінних державних актів на ту землю. Знаходились представники землевпорядних організацій, які бралися довести оформлення документів до логічного завершення. Але ні в кого це не вийшло. Адже в процесі всіх цих реформ, зборів і переділів зникли сертифікати на луки. Процес очікування оформлення документів тривав. Дехто вже й рукою махнув на ту землю. Аж доки у лютому 2017 року в Красне приїхала жінка, яка взялася вирішити проблему.

 

Луки розорють?

Бізнесмен Оксана Моргуль, приїхавши у Красне і зустрівшись із сільським головою та місцевими жителями, заявила, що зможе виготовити всім бажаючим технічну документацію на землю під луками й оформити людям право власності. Вона представилася керівником підприємства «Форас-Ленд», що займається земельними питаннями. Дійсно, таке підприємство зареєстроване у селі Ковалівка Полтавського району. Згідно з документами, воно займається діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, наданням послуг технічного консультування у цих сферах.

Вартість своїх послуг Оксана Моргуль оцінила у 1200 гривень. У принципі, це — недорого. Більшість її конкурентів у Кобеляцькому районі за таку роботу «просять» 1500 гривень. Хоча тут потрібно враховувати «оптову» ціну. Адже таких ділянок, які необхідно узаконити, виготовивши документи, досить багато: 758. Ті ж кобеляцькі землевпорядники говорять, що на такому обсязі можна добре заробити. Адже собівартість робіт значно менша тисячі. Але вони щиро не розуміють, як Оксана Моргуль зможе довести справу з документами до логічного завершення. І стверджують, що без специфічних зв’язків у коридорах обласної влади це зробити неможливо.

Між тим, сама Оксана Моргуль випромінює оптимізм. У розмові з автором цих рядків вона не приховувала, що її цікавить не лише можливість заробити на виготовленні документів. Жінка говорить, що буде пропонувати всім бажаючим віддати їй ту землю в оренду терміном на 10 років. Звичайно, самі луки її не цікавлять. Їй потрібна рілля. Моргуль збирається розорати луки. А з тих, хто віддасть їй землю в оренду, обіцяє не брати плату за виготовлення документів.

У Кобеляцькій РДА нам підтвердили, що до них звернулися кілька жителів Красного із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації. Узагалі, зараз земельними питаннями займаються обласні підрозділи виконавчої влади. Та у цьому випадку дозволи видає РДА.

 

«Атошна» схема захоплення землі

До речі, районні чиновники далеко не в захваті як від ідеї розорення луків, так і від особи людини, котра цю ідею збирається втілити в життя. Адже Оксану Моргуль у Кобеляцькому районі пов’язують із одіозною фірмою «Геофізика».

Для тих, хто не знає, ця фірма займається досить специфічною діяльністю. Вона нібито представляє інтереси учасників АТО у земельних питаннях. Та чомусь кобеляцькі аграрії вважають таке представлення різновидом рейдерського захоплення землі. Про діяльність «Геофізики» ми вже писали. Та не зайвим буде нагадати, що ж із себе представляє захист інтересів «атошників». Отакі фірми з’являються в тому чи іншому аграрному регіоні з цілим пакетом заяв від учасників АТО на виділення землі для ведення особистого селянського господарства. Як правило, колишні солдати, які проживають у Кам’янському, Полтаві чи іншому місті, дружно просять по два гектари землі. Уявіть собі, якщо таких заяв три-чотири десятки, то ветеранам потрібно надати досить багато землі. Якщо ж її виділять, то можна не вгадувати із двох разів, хто буде обробляти ту землю.

У Кобеляцькому районі таким чином пробували взяти землю на території Іванівської та Бродщинської сільрад. Там «атошникам», читай — «Геофізиці», відмовили. Ось таку фірму в районі представляла Оксана Моргуль. Щоправда, зараз вона говорить, що вже не співпрацює з нею.

Хоча, швидше за все, жителям Красненської сільради, які за кілька десятиліть не отримали документів на свою землю, не надто цікаво, хто і як їх виготовить. Людей цікавить лише один момент: щоб їх не «кинули» на гроші, тобто, не обдурили.

Поки що однозначно зрозуміло, що в Красному намічається цікава авантюра. Та чи постраждає хтось внаслідок цього — будемо розбиратись далі.

Подобається    0