Пригоди німецького бульдозера в Україні
Ця невигадана історія про те, чому українці — ще не європейці. Історія нібито весела, але йдеться у ній про речі цілком серйозні: крадіжку, недбалість та тупу закостенілу бюрократію. Взято із реального життя.
Епізод перший. Підміна
Подарували, значить, швейцарці з проекту «Деспро» бульдозер на полігон у Зачепилівку. Потужний бульдозер, красивий і дорогий, за півтора мільйони. Гривень. Хоча і «б/в», але цілком придатний для використання.
Подарували, значить. Привезли, вивантажили. Давай заводити. Комусь треба сісти за кермо. Ну хто в селі може їздити на бульдозері? Ясне діло, сільський голова. Сів, значить, Михайло Заріцький за кермо. Усі необхідні кнопочки натиснув, важелі вижав, стартер повернув — не заводиться. Як так?! Тільки привезли ж бульдозер! Зняли акумулятори, зарядили, поставили. Попробували знову завести. Завівся! Хух, працює.
Повезли «Caterpiller» на полігон. Попробували завести — заводиться. Поїздив сільський голова перед камерами журналістів, показав — усе, мовляв, добре. Техніка хороша, буде працювати. Приїхали швейцарські партнери та полтавські чиновники. Перші — документи передати, другі — язиками поцокати: ай, хороша техніка. А покажіть, як працює? Кинулись заводити — не заводиться. Тільки що, трясця, їздив і бурчав. А тут — мертво. Не могло ж щось так швидко поламатися! Ну, гості та господарі довго не журились, зробили пару фоток на фоні бульдозера (на фотках же не видно, чи він робить, чи ні) та й поїхали. А от сільський голова став журитись: бульдозер же має їздити постійно, а не через раз! Кинулись до акумуляторів. Знову зняли, зарядили. Завівся, але акумулятори щось дуже вже швидко сіли. «Шо ж вони із таким хорошим бульдозером такі погані акумулятори прислали?!» — подумав сільський голова. І почав розбиратися. А воно — ні. Усе спочатку було нормально. У хорошому німецькому бульдозері були хороші німецькі акумулятори. Але хороші українські хлопці десь із Тернополя, які перевозили бульдозер, вирішили так: ну на фіга бульдозеру, який буде сміття пресувати десь у Зачепилівці, нові та хороші акумулятори? Можна ж і на старих завестися. Пару разів. Сказано — зроблено. Хороші німецькі акумулятори зняли, а поставили старі, не німецькі і не хороші.
Докопався, значить, до цього сільський голова, подзвонив хлопцям і каже: так і так, негарно вийшло. Давайте якось відновлювати справедливість. Ну і відновили.
Епізод другий. Недбальство
Хлопці довго відпиратися не стали. Так і так — акумулятори, правда, поміняли. Але готові реабілітуватися. Зараз знайдемо нові акуми на бульдозер і вам відправимо. «Новою поштою». Через два дні у вас будуть — і все в ажурі. Так і зробили. Знайшли нові акумулятори і «Новою поштою» відправили. Прям на відділення № 1 у Нових Санжарах. Мало того, акумулятори навіть доїхали доволі швидко. Приїхав радісний сільський голова забирати посилку. Ура! Є нові акумулятори! Буде німецький бульдозер заводитися не через раз, а так, як треба. Тільки, глядь до посилки, а акумулятори у ній чомусь догори дригом стоять. Ну і по причині дії сили земного тяжіння та інших законів фізики увесь електроліт із акумів витік. Чи то хлопці на тернопільській «Новій пошті» не сказали, що вантаж не можна перевертати, чи то в процесі перевозки так невдало вийшло. Ну то таке. Знайшли інший електроліт — залили. І на цьому історію можна було б закінчувати хеппі ендом.
Епізод третій. Бюрократично-дебільний
Але то ще було не всьо. Оказалось, що навіть подарований швейцарцями бульдозер треба ставити на баланс. Ну, треба — поставимо. Але ні, не все так просто. Спочатку техніку має оглянути спеціальний експерт, який визначить — чи придатна вона для пресування сміття у Зачепилівці. До експерта у Полтаву бульдозер не поженеш — по полтавській трасі дуже не розженешся, ямки, напливи, всяке таке, та й не звикли у нас до німецьких бульдозерів на українських дорогах. Тому експерта треба привезти на місце. І за те, що він фаховим оком окине німецький бульдозер, заплатити «надцять» тисяч гривень. Цікаво, звичайно, подивитися хоч одним оком, як він, той експерт, буде «Caterpiller» тестувати. Ну, там, чи буде пальцем сажу у вихлопній перевіряти, чи рівень СО прибором міряти, чи номер на моторі з документами звіряти — а раптом крадений?
На цьому в історії хотілося б поставити крапку. Але не будемо поспішати. Ці німецькі бульдозери таки клопітні, раптом із ним ще щось трапиться. Так що — далі буде.