Особливості національного діагностування автомобілів

Останнім часом до редакції дедалі частіше надходять скарги з приводу процесу діагностування автомобілів. Скаржники вважають, що в єдиному в Кобеляках центрі діагностування до їх «сталевих коней» занадто придираються, ставлять якісь незрозумілі людям вимоги. А пенсіонер з Біликів Микола Селютін не розуміє, чому в центрі не можна одразу полагодити виявлені несправності. Діагностичним центром, що роз­ташований на території «АТП-15341», завідує Віталій Голтвянський. Він без вагань погодився розповісти про специфіку своєї роботи, основні вимоги до технічного стану автомобілів, типові проблеми, які виникають в автомобілістів. «Ось тут і працює наша фірма», — Віталій Григорович заходить у невеличке приміщення, схоже на звичайний гараж. Ще в одній, зовсім малесенькій кімнатці стоять стіл і стілець. На столі комп’ютер, на стінах розміщено стенди. А на них — документи, документи, документи. «Тут законодавча та нормативна база, на основі яких ми працюємо, — пояснює Голтвянський. — Тут є відповідні Закони України, Постанови Уряду, сертифікати, дозволи, видані Міністерством внутрішніх справ та іншими контролюючими організаціями». «А ось це інструкція, по якій ми проводимо діагностування, — показує брошуру. — Там написано, як перевіряти гальма, освітлювальні прилади, вміст шкідливих речовин у вихлопних газах. Словом — все по діагностуванню». — А правда, що ви рахуєте, скільки разів за хвилину блимне ліхтар, що сигналізує про поворот. — Правда. Він повинен зробити від 60 до 120 проблисків за хвилину. Не більше, й не менше. Так написано в інструкції. — Тобто ви придираєтесь до автомобілістів. — Ні і ще раз ні. Просто люди не звикли до того, що їх автомобілі перевіряють згідно з усіма правилами та інструкціями. От і нервують. Нещодавно був у мене випадок. Приїхав до мене чоловік на невеликому «Форді». І відмовився до кінця витискувати педаль газу. Каже: «В мене машина на обкатці, я цього робити не буду». А без цього вміст СО не перевіриш. Я йому інструкцію показую, а він сів в машину і поїхав. Що ж, це його право. Найбільш типовою проблемою у кобеляцьких автомобілістів, за словами Віталія Голтвянського, є наявність на склі їх легковиків несертифікованого тонування. У багатьох під час екстреного гальмування прямо на території центру лопаються гальмівні трубки. «Вони ж ставлять стальні і по 20 років їх не міняють», — говорить Голтвянський. Він категорично заперечує той факт, що всім, без виключення, автомобілістам доводиться приїжджати до нього по 3-4 рази. «Ви знаєте, люди частіше самі начудять, а потім за голову хапаються, — посміхаючись, продовжує розповідати. — У одного «хитруна» була тріщина на лобовому склі «копійки». Він мені 200 гривень дає і каже: «Ну що, домовились?» Я відмовився брати гроші. Він поїхав, поміняв скло і це йому обійшлося в меншу суму». — А скільки, взагалі, коштує діагностування. — 100 гривень діагностування і 30 — консультативні послуги. Правомірність встановлення тарифу днями перевіряв антимонопольний комітет. Порушень не виявлено. — А чому не можна усувати недоліки прямо тут? — Це заборонено. Та й не етично. Крім того, в Кобеляках вистачає станцій технічного обслуговування. Думаю, що з часом і конкуренти у мене з’являться. У всякому випадку, один із місцевих підприємців збирається відкрити центр діагностування. За словами Голтвянського, кобеляцькі автомобілісти не поспішають пройти діагностування, обов’язкове перед технічним оглядом у ДАІ. «Думаю, що ажіотаж почнеться у листопаді-грудні», — роздумує вголос. Зараз же за день він обслуговує близько десятка автомобілів. Буває, що приїжджають 20-25 автомобілів, буває — жодного.

Подобається    0