Справа Кувалдіна живе і перемагає

Навесні в «ЕХО» була розміщена публікація про те, що відомий в Україні музикант, виходець із Кобеляк, Мирослав Кувалдін виступив із несподіваною навіть для нього ініціативою. Мирослав запропонував землякам закласти на березі річки Кобелячок фруктовий садок.

Тоді в статті «Мирослав Кувалдін із друзями заклали садок» (№18 (764) від 3.05.2018) ми розповіли про подробиці благодійної акції, яку ініціював музикант. Мирослав не приховував, що ідея закласти сад у рідному місті прийшла до нього спонтанно. Ще точніше — один із товаришів узяв і подарував Кувалдіну кілька десятків саджанців фруктових дерев. А той вирішив посадити їх на малій батьківщині. Позаяк події розвивалися надто швидко, знайти місце для саду в самому райцентрі не вдалося. І тоді відомий у районі меценат Юрій Срібний, який постійно опікується різними екологічними проектами, запропонував посадити дерева на так званому «підгорянському» березі річки Кобелячок. Це — територія Підгорянської сільської ради. Поряд, завдяки старанням Срібного, уже росли молоденькі сосонки, був впорядкований волейбольний майданчик.

Акція відбулася. На неї прийшли і приїхали кілька десятків жителів міста. Дерева вони посадили. Після цього Мирослав поїхав з міста, адже він живе і працює далеко від Кобеляк. Між тим, як відомо, жодна окультурена рослина без людського нагляду і опіки не виживає. Доглядати за фруктовим садом цілком очікувано взявся Юрій Срібний. Протягом весни й літа там кілька разів косили бур’яни. Кобеляцький підприємець Наталія Мунько надала добрива і засоби захисту рослин, які теж стали у пригоді.
А на початку серпня почався новий етап у справі екологічного благоустрою берега Кобелячка. Цього разу біля річки з’явилася потужна техніка. Могутній Т-150 із величезною дисковою бороною за кілька годин буквально знищив чагарники із амброзії та інших бур’янів. Техніку і запас дизпалива надав голова фермерського господарства «Громада», депутат Полтавської облради Сергій Жук. Це вже не вперше Сергій Миколайович допомагає втіленню в  життя екологічних проектів.

За кермом трактора працював Антон Рубан, поряд із ним у кабіні знаходився депутат Кобеляцької міськради Віктор Фесюра. Під час кількахвилинної фотосесії біля трактора Фесюра звично жартував:

— Ой, одягнутий я не дуже. Та й гармошки із собою немає. А якщо серйозно, то таки важко на тракторі працювати. Антон молодий, йому нічого, а з мене вже сім потів зійшло.

Рубан додав:

— Робимо по совісті, як учили. Он там, де разів п’ять-шість борона пройшла, можна хоч зараз картоплю саджати.

А Юрій Срібний, який теж був того дня на березі, розповів про свої плани на найближчі кілька місяців. Він сказав:

— Тут ми ще прокосимо бур’яни між березами, продовжимо підготовку ґрунту під весняну висадку нових фруктових дерев і сосен. Є намір відновити невеличкий ставочок, який здавна був у цій місцині. Крім того, будемо звично косити бур’яни в дубовому насадженні, що за кілька кілометрів звідси. Узагалі, планів і задумів багато, грошей і часу для всього не вистачає.

У наступному номері «ЕХО» ми надрукуємо невеличкий звіт про роботу, виконану Юрієм Срібним та його однодумцями із громадської організації. Паралельно Юрій Федосійович планує звернутися за підтримкою до інших потенційних меценатів, не байдужих до збереження довкілля.

Так що, на щастя, хороше починання Мирослава Кувалдіна знайшло відгук і підтримку. І, швидше за все, у наступному році фруктовий садок на березі Кобелячка лише розростатиметься.