Чи є життя без району
Редакція «ЕХО» започатковує обговорення зареєстрованого у Верховній Раді України законопроекту №9204, авторами якого є група народних депутатів. Серед них і добре відомий нашим читачам колишній новосанжарський селищний голова Андрій Река.
Нагадаємо читачам, що законопроект авторства Реки і групи його колег був зареєстрований 16 жовтня поточного року. Він уже спричинив чимало галасу в соцмережах. Адже після того, як згаданий документ набуде статусу закону, з мапи України зникнуть десятки сучасних районів Полтавської області. Також будуть ліквідовані всі теперішні райдержадміністрації та районні ради. Натомість, будуть створені лише чотири великих райони із центрами в Полтаві, Кременчуці, Миргороді та Лубнах. Їх кордони збігатимуться із межами вже утворених госпітальних округів. Згідно із задумом, саме медицина стане головною галуззю, якою опікуватиметься керівництво новостворених адміністративно-територіальних одиниць. Усі інші функції на місцях виконуватимуть громади.
У принципі, поява подібного законопроекту була очікуваною. Він є логічним продовженням процесу децентралізації, що проводить нинішня українська влада. Про те, що буде саме так, а не інакше, говорили ще в 2014–15 роках, коли тривало «гаряче» обговорення закону про добровільне об’єднання громад.
Тоді в Кобеляках навіть мітинги протесту проводили із лозунгами про збереження єдиного і неділимого Кобеляцького району, а із публічних політиків, які виступали за створення громад, можна згадати лише тодішнього міського голову Олександра Ісипа. Усі інші або протестували, або спостерігали за розвитком ситуації. Зараз мітингів протесту немає. А значна частина колишніх протестувальників активно, хоча й не надто успішно, беруть участь у процесі децентралізації та намагаються створювати громади.
Між тим, за чотири роки на території Кобеляцького району створена і досить успішно функціонує лише одна об’єднана територіальна громада із центром у Бутенках. За цей час її бюджет виріс у кілька десятків разів і значно перевищує бюджет уже майже колишнього райцентру Кобеляки. Якщо порівнювати масштаби інфраструктурних проектів, втілених у життя Бутенками і Кобеляками, то перевага явно на боці сільської громади. У Бутенках будують водогони і асфальтують цілі вулиці, у Кобеляках — створюють міні-парки і міні-зоопарки та сиплять гранвідсів у провулках. У Бутенках залучають мільйони гривень із державного та обласного бюджетів, у Кобеляках можна назвати хіба що 250 тисяч із районного бюджету на клітки для тварин. Не надто оптимістичною є ситуація і в більшості сільських рад (за невеликим виключенням — автор), котрі ледве не в один голос заявляють про свою самодостатність. Пофарбовані протягом бюджетного року пам’ятники та огорожі на цвинтарях аж ніяк не назвеш прикладом бурхливого розвитку. Тріщить по швах і бюджет Кобеляцького району. Але не від грошей, а від їх дефіциту.
Та повернемося до самого законопроекту. Після набуття ним сили закону колишній Кобеляцький район, як і сусідній Козельщинський, увійдуть до складу нового утворення із центром у Кременчуці. Не буде і Новосанжарського району, який «увіллють» до Полтавського. Не буде й РДА та райрад.
Редакція «ЕХО» вирішила звернутися до людей, які більш чи менш активно займаються публічною політикою або є експертами, щоб дізнатися про їх точку зору на згаданий законопроект. Про те, що нам розповіли, читайте в наступних номерах.