Дороги, які ми не вибираємо

Цьогорічна зима — справжня примхлива панянка: то захурделить, замете усі дороги, то заплаче дощем, ураз перетворивши проїжджу частину і тротуари у місиво води і снігу. А потім вдарить морозом, покриє усе навкруги ожеледицею, лукаво спостерігаючи за людьми: ну ж бо, що далі робитимете?
Кількатижневі замети, дощі вкупі з мокрим і «сухим» снігом, а також значні перепади нічних і денних температур зробили свою недобру справу: дороги Кобеляччини стали майже непроїзними.
Навіть у самому райцентрі — Кобеляках — комунальники не встигають очищати дороги від снігу. Що вже й говорити про села, особливо, віддалені від міста — Радянське, Лучки, Орлик… Проблема полягає в тому, що снігопад страшний для міста, а для сільських доріг - страшні хуртовини, вітри, які піднімають велику кількість снігу з поля і перемітають дороги. Під час хуртовин вали намітало 1–2 метри висотою і по кілька метрів у довжину. На жаль, сьогодні немає політики щодо збереження доріг. Через розпаювання земель вздовж автошляхів немає можливості посадити лісосмуги, встановити снігозатримуючі щити тощо.
Село Чорбівка знаходиться за 25 км від Кобеляк. Наболілим поділилася чорбівський сільський голова Любов Васюта:
— Земельні паї моїх односельців обробляють два господарства — СТОВ «Здобуток», де керівник Микола Сердюк, і ТОВ АФ «Добробут», який очолює Олександр Коваленко, — розпочала Любов Іванівна. — Перше підприємство обробляє 1200 га землі, інше — майже 500 га. Коли брали земельні паї в оренду, то обидва керівники, крім всього іншого, обіцяли і розчищати наші дороги взимку. Але Микола Сердюк надає техніку для розчищення, Олександр Коваленко ж за три роки жодного разу не допоміг нам. Від його господарства одні лише проблеми — то добробутівські працівники брали воду зі ставка в селі Червоне, а людям не було чим напувати худобу, то, вивозячи буряки з полів, перерили нам сінокоси.
Допомагає вириватися зі снігового полону чорбівчанам і приватний підприємець Петро Слоква, який обробляє тут  лише 100 га землі. Він розчистив вулиці Чорбівки і села Калініне. Підприємець Володимир Тараненко надав свій трактор. Чорбівчанин Дмитро Лаврик на власному вантажному автомобілі розчищає дороги. До вантажівки він чіпляє скат і таким чином горне сніг. Микола Сердюк з Бутенок направив бульдозер.
— Завдяки цим небайдужим людям, ми якось боремось зі снігом. Я розумію, що державна комунальна служба не в змозі доїхати у села, адже в Кобеляках роботи на дорогах більш, ніж достатньо, — говорить Любов Васюта. — Сподіваємось тільки на керівників господарств. І небайдужих людей-односельців. Шкода, що коли фермери беруть паї, то так гарно обіцяють…
Тутешні діти опинились у сніговій пастці, адже вони по кілька тижнів не ходять до школи. У Маячку та Іванівку автобуси учнів не возять, бо не проїдуть через снігові перемети. Сільрада налічує 700 чоловік, з яких 40 — школярі.
— З Іванівкою у нас взагалі кричуща ситуація! З селом немає ніякого сполучення, — розповідає Любов Васюта. — Мені б дуже хотілося почути думки сільських голів Кобеляччини і Новосанжарщини, як вони знаходять вихід із подібних ситуацій.
Станом на вівторок ситуація у Чорбівці трішки змінилась на краще. З горем пополам уже можна дістатись в Іванівку по вузенькій колії. «Щоб почистити сполучення між селами, треба грейдер», - каже сільський голова.
За зимою несподівано прийде весна. Адже, на жаль, кожна пора року вже традиційно прирівнюється до стихійного лиха. Отож, розтаватимуть сніг і крига, які щодня накопичуються. З огляду на те, що земля промерзла на 1,2–1,5 метра і до цього вже набрала достатньо вологи, неважко зробити висновки, що вся тала вода опиниться у нас під ногами. Схоже, що гряде небувала повінь, а отже — перелиті річками шляхи, підтоплені підвали і будинки. Старі мостові споруди можуть не витримати натиск весняного льодоходу. Чи будуть готові комунальники, дорожники, влада району і міста до чергового випробування стихією?..

Подобається    0