Про добрих людей і справжніх професіоналів

Наш народ має стійку звичку лаяти всіх і все, — міліцію, погоду, тещу, зятя, євреїв, водіїв і так далі. Чи не найбільше від злих язиків, які страшніші пістолета, дістається медикам. Але при перших ознаках недуги, ми звертаємося саме до цих клятих і осоружних спадкоємців справи Гіпократа. Нещасний випадок змусив мене звернутися за допомогою до представників найгуманнішої професії. Так сталося, що внаслідок необережності моя ліва рука попала під ніж стругального верстату, за долі секунди два пальці перетворилися на фарш, котрий на шматках шкіри теліпався за рукою… На допомогу прийшов сусід Фатіков Володимир Іванович, який, нероздумуючи, на власному автомобілі доставив мене в лікарню. Кобеляцькі родичі, яким я зателефонував по дорозі, терміново повідомили травматологічне відділення районної лікарні і мене там вже чекали. На моє щастя, операцію робив лікар Горбенко Олександр Григорович, він кілька годин чаклуван над тим, що раніше було моїми пальцями і по шматочку збирав їх до купи. Не всі шматки були в наявності, але якимось дивом йому вдалося реставрувати те, що я так необережно покалічив. Кілька днів я провів на лікарняному ліжку і увесь цей час відчував турботу і піклування лікарів, медсестер і санітарок. Завдяки майстерності Олександра Григоровича і піклуванню персоналу травматологічного відділення рана почала швидко загоюватися. Є надія, що один палець повністю відновить свої функції, а інший — частково. Знайомий лікар сказав, що при таких пошкодженнях пальці просто ампутують, а зроблена мені операція за складністю значно перевищує рівень районної лікарні. Думаю, що спеціаліст вірно оцінив рівень професійної майстерності мого рятівника. На жаль, під час мого перебування в лікарні трапився один прикрий випадок, про який варто згадати окремо. Швидка допомога доставила п’яного водія, який упав зі «скутера». Молодий, здоровий чоловік кричав всю ніч, неначе з нього живцем здирали шкіру, вранці його виписали, тому, що серйозніших травм ніж синці і подряпини в нього не було. Медсестра сказала, що коли такі горе-пацієнти потраплаяють до відділення, хворі не мають можливості відпочити, а медперсонал не може нормально працювати… У нашому житті зустрічаються і такі люди. Я щиро дякую всім тим, хто допоміг мені в скрутний час. Приємно відзначити, що доброзичливих і щирих людей значно більше і їм ми повинні дякувати за все добре і гарне в нашому житті.

Подобається    0