Утилізація гілок: корисний досвід — поруч
Щорічно в Кобеляках та інших населених пунктах Кобеляцького району восени та навесні на вулицях можна спостерігати одну й ту ж картину: скрізь бовваніють більші чи менші купи гілок та опалого листя. Дбайливі господарі добросовісно прибирають власні обійстя, а весь непотріб виносять подалі від свого двору. Або — банально спалюють. Хоча існує достатньо способів і можливостей використати органічні відходи із користю для себе та без шкоди для сусідів і довкілля.
До редакції зателефонував колишній директор Озерської школи Анатолій Дмитренко і «підкинув» інформацію для статті. До речі, Анатолій Федорович уже не вперше підказує теми для газетних публікацій.
Цього разу він відгукнувся на статтю щодо проблем, які виникають у кобеляцьких та царичанських комунальників у процесі вивезення органічних відходів. Навесні та восени працівники комунальних підприємств вивозять на звалища тисячі кубометрів спиляних чи відламаних гілок і опалого листя. Не менше органіки спалюють люди, додаючи повітрю отруйних складових диму від багать.
Анатолій Дмитренко в телефонній розмові повідомив:
— А в нас у Озерах знайшли можливість і гілки утилізувати, і довкілля зберегти. Ще й користь для місцевих жителів є.
Екс-директор уточнив, що мова йде про позитивний досвід діяльності його нинішніх колег — адміністрації Озерської школи. Восени працівники навчального закладу спиляли кілька десятків дерев, які досягли вікової стиглості і через свій аварійний стан, загрожували безпеці школярів. Також було видалено багато дикорослої молодої порослі.
І перед директором школи Андрієм Супрунюком постала дилема — вивозити відходи на місцеве звалище чи знайти інший спосіб утилізації. І він знайшов альтернативу подальшому засміченню. Адже вивезені на смітники, санкціоновані чи нелегальні, гілки, як і раніше, залишаються сміттям. Просто прибрані з вулиць, менше муляють людям очі. А якщо гілки подрібнити, то їх можна використати в якості палива для обігріву осель.
На допомогу директору школи прийшов фермер Володимир Білоусько. Він у свій час придбав обладнання, за допомогою якого гілки можна переробляти на щепу. Білоусько розповідає:
— У мене є два види подрібнювачів. Один перебиває гілки на дрібну щепу, інший просто рубає. Я у своєму фермерському господарстві намагаюся подібні органічні відходи використовувати. Так, у щепи, отриманої подібним чином, є собівартість і вона не нульова. Адже трактор, до якого агрегатується подрібнювач, споживає дизельне паливо, працюють люди. Але в будь-якому разі щепа коштує дешевше, аніж звичайні дрова. Це один нюанс. Другий, не менш важливий: ми використовуємо сировину, якої дійсно багато і яка раніше була відходами, що засмічує довкілля. Сировина в буквальному сенсі лежить у нас під ногами, потрібно лише нахилитися, підняти і використати. І не плакатися щодо дорогого газу. Ну і звичайно, потрібно встановити котли, що можуть працювати на подібному паливі.
Фермер Білоусько надав трактор і подрібнювач для школи безкоштовно. А директор Супрунюк його успішно використав. Буквально за три дні всі дерева були перебиті на щепу. Спеціальних котлів, що на ній працюють, у навчальному закладі немає, але щепу розібрали місцеві мешканці.
У результаті, користь вийшла потрійною: аварійні дерева не загрожують безпеці дітей, сміття швидко і ефективно утилізоване, люди отримали безкоштовне паливо.
Потрібно нагадати, що в кобеляцьких комунальників теж є подрібнювач гілок. І кілька років тому він успішно використовувався. А приміщення комунального підприємства «Водоканал» обігрівалося виключно цією сировиною.
