Важка доля держслужбовця, або Про футбол, покійників і премії
«Щоб ти жив на одну зарплату!»
З кінофільму «Діамантова рука»
Усі пам’ятають цю смішну фразу, яка не втратила актуальності й для сучасних чиновників. Бо ще жоден з них не обділив себе заробітною платою та щедрими «чайовими» — преміями.
Як досить часто буває в реаліях життя держслужбовців Кобеляцького району, їх премії набагато більші від офіційного окладу. Також ці премії приурочують до різних «празників» — 1 Травня, Великдень, День взяття Бастилії чи День народження Патріса Лумумби. Головне — «не обідити» себе, любимого, і наплювати на те, що дороги неасфальтовані чи що на медицину коштів не вистачає.
Якби існувала нагорода «За найсмішніший бюджет розвитку», то пальму першості в Кобеляцькому районі отримала б Орлицька сільська рада. Її бюджет на 2020 рік буде на рівні 1 мільйону гривень, з них 840 тисяч — заробітна плата та преміальні. На розвиток громади заклали «аж» 32 тисячі гривень, розділивши їх так: на перевезення футболістів — 30 тисяч, на некрологи померлим односельцям у газеті «Колос» — 2 тисячі гривень. А для всіх інших, хто в 2020 році не планує приєднуватися до футболістів чи покійників, коштів не передбачили. Не дивно, що молодь тікає з Орлика, що із семисот хат ледве не половина стоять пустками.
Орлицькі депутати, вони ж, у більшості своїй, і працівники сільської ради, «напиляли» бюджетні кошти собі на премії, також встановивши надбавки «за інтенсивність» та «за важкі умови праці». Найважчий період їх роботи припадає на січень місяць (майже 15 днів вихідних та святкових). Організм не кожної людини витримає стільки «празників», але, як кажуть в народі, «солдат спить, сидиш бухаєш — а зарплата йде, та ще й з преміями».
За ці премії чиновникам у 2019 році довелося повоювати з незгодними депутатами та обуреними дерибаном односельцями. Лише приїзд представників районної ради врятував зарплати та премії орлицьким держслужбовцям (бюджет на 2019 рік був прийнятий лише в січні). Тоді голова Кобеляцької районної ради Володимир Кішінський разом з представниками райдержадміністрації бився «за себе та за того парня», тому що премії для чиновників — річ сакральна, майже божественна. Не залишати ж без неї колег. Та й небезпечний прецедент створювати не можна, раптом і депутати інших рад почнуть прискіпливо та принципово до преміювання своїх дармоїдів, ой, вибачте, чиновників, ставитися.
Так увесь 2019 рік і хазяйнували: Валентина Богомаз — у Орлику, Володимир Кішінський — у районі. Так і дохазяйнувались: у Орлику — поділивши жителів на футболістів і покійників, у районі — отримавши «дірку» в 10 мільйонів у бюджеті за 2019 рік. Ця «дірка» перейшла в бюджет 2020‑го року, який, до речі, досі не прийнятий, і ніхто не знає, коли це станеться. Депутати Кобеляцької районної ради не хочуть брати на себе відповідальність за закриття шкіл та районної лікарні, бо коштів у 2020 році на ці заклади не вистачить, їх доведеться частково «оптимізнути». У 2018–19 роках добре «погуляли», виділяючи собі необґрунтовані зарплати та премії, а в цьому році наступає «похмілля».