На пожежі — з лопатою і дозиметром у руках

Кілька днів тому кобеляцькі рятувальники повернулися з Чорнобильської зони відчуження, де брали участь у гасінні масштабних пожеж.

Лісові пожежі в Чорнобильській зоні розпочалась 4 квітня. За інформацією з Вікіпедії, спершу вогонь виявили на території Котовського лісництва, між селищем Поліське, селами Тараси та Володимирівка. Масштабну лісову пожежу в Чорнобильській зоні вдалося загасити через 10 діб, та 16 квітня через сильний вітер знову виник відкритий вогонь. До гасіння було залучено понад 500 чоловік та понад 120 одиниці техніки. Протягом першого тижня пожежа охопила території трьох лісництв. Згоріли 12 покинутих сіл, Рудий ліс, військове місто Чорнобиль-2, постраждало місто Чорнобиль. Пожежа не зашкодила ЧАЕС.

Поряд із сотнями рятувальників з усієї України з вогнем та його наслідками боролися і працівники Кобеляцького районного сектору ДСНС в Полтавській області.

Як розповів редакції заступник начальника Кобеляцької пожежно-рятувальної частини Роман Гущенко, минулого тижня, з 15 по 19 квітня, у Чорнобилі працювали вогнеборці з Полтавської області. Загалом загін складався з 36 чоловік на чолі з начальником оперативно-координаційного центру Андрієм Гупалом. Із Кобеляцького району поїхали Олександр Плахтій, Владислав Пантєлєєв і Роман Гущенко.

Робота полтавського загону заключалась у ліквідації осередків задимлення.

— Щоранку керівництво ділить рятувальників на бригади, які прочісують певну територію, виявляють місця задимлення лісової підстилки та повністю гасять їх, — каже пожежник. — Зміна починалася о 8‑ій ранку і завершувалася майже через 12 годин. З лопатами в руках проходили близько 20 кілометрів. У зв’язку з тим, що в Чорнобильській зоні відчуження завищений радіаційний фонд, у кожній групі з десяти чоловік працює хімік, який за допомогою дозиметра вимірює забрудненість. Адже далеко не скрізь можна вільно пересуватися. Працювати довелося в Рудому лісі, де осів радіаційний попіл з четвертого реактора ЧАЕС.
Кожному рятувальнику видавали флешки-накопичувачі, що чіплялися на одяг. Вона фіксувала, яку дозу радіації отримав її власник. Після кожної зміни проводилися медогляди із залученням дозиметра.

Зі слів Романа Гущенка, чорнобильські ліси горіли в кількох місцях. Вогонь гасили зі спецавтомобілів на базі ЗІЛів, МАЗів і МАНів, із повітря поливали з літаків та вертольотів. Щоб техніка могла проїхати крізь хащі, використовували військові бульдозери на артилерійському тягачеві БАТи. Ними і прокладали дорогу, так як БАТ з легкістю валив дерева.

— Вразили «мертві» міста Прип’ять і Чорнобиль, пусті й моторошні села, будинки, які власники залишили в 1986 році після катастрофи на атомній електростанції, — говорить рятувальник. — Хоча, як виявилося, у Чорнобилі, неподалік військової частини, де розміщувалося наше містечко, живуть люди. Вони повернулися сюди, коли отримали дозвіл. У основному — люди похилого віку. Для них працює один магазин.

Хоча пожежу й локалізували, підстилка продовжує диміти. Зараз у Чорнобильській зоні відчуження працює зведений загін рятувальників, 120 чоловік, із Полтавської області, які змінили своїх колег. Із Кобеляцького сектору у відрядження відправились Владислав Халімовський, Денис Мосур і Олександр Черевко.