Кращі автогонщики України живуть у Красному
Молоді хлопці з невеликого села, що поряд із Кобеляками, довели собі та іншим, що досягати великих успіхів у спорті можна, навіть живучи в провінції. У 2019 році екіпаж автогонщиків з Красного став кращим у всій Україні.
Ні для кого не є секретом, що в багатьох жителів маленьких містечок та сіл частенько виникає такий собі комплекс провінціала. Вони помилково вважають себе якимись менш розвиненими, розкутими, грамотними чи обізнаними в тій чи іншій сфері суспільного життя, аніж такі ж українці, котрі мешкають у Києві, мегаполісах, обласних центрах. Насправді ж, для виникнення подібного комплексу меншовартості жодних вагомих підстав немає. Єдине, чим городяни нині відрізняються від селян, так це рівнем заробітків, у містах вони вищі. А епідемія коронавірусу взагалі може серйозно змінити пріоритети людей, адже зараз уже всім зрозуміло, що шансів заразитися будь-якою інфекційною хворобою в маленькому містечку чи селі значно менше, аніж у мегаполісі з його метро, переповненим громадським транспортом та скупченням людей у супермаркетах чи на стадіонах.
Тезу про те, що люди, які живуть у селі, можуть практично у всьому переважати городян, блискуче підтвердили хлопці з Красного, котрі стали чемпіонами України в такому дорогому, престижному і складному виді спорту, як автомобільні перегони. У 2019 році кращими раллістами у своєму класі автомобілів стали пілот Роман Зайченко, штурман Ігор Масич та механіки Петро Якименко і Михайло Перепелиця. Усі хлопці народилися і виросли в Красному.
Зі швидкістю 200 кілометрів за годину по лісовій дорозі
Із Романом Зайченком ми зустрілися і поговорили 20 квітня в його гаражі. Поряд з раллійною «вісімкою» стояла і звичайна сільськогосподарська техніка.
Хлопець пояснив:
— Зараз не до раллі. Під час карантину все скасували, та й у полі працювати потрібно. Годує ж таки земля-матінка. Завтра оброблятиму городи пайовикам, потім почнемо сіяти. Нудьгувати ніколи.
Роман згадує, що вперше побачив автомобільне раллі в Ялті. Їздив туди відпочивати з батьками. І з 2013 року, як кажуть, «запав» на автогонки. А через кілька років мрія почала втілюватися в реальність. У 2014‑му Роман Зайченко купив свою першу «вазівську» «вісімку» і почав її готувати до раллійних гонок. Хлопець пояснює, чому вибрав саме цю машину.
Він каже:
— Я вирішив почати свою кар’єру автогонщика з найпростішого класу — передній привід, двигун до 1600 «кубиків». У ньому «ганяються» «Форди» «Хонди» і багато «Жигулів». «Вісімка» вважається більш придатною для таких перегонів, аніж та ж «дев’ятка». У «восьмої» моделі жосткіший кузов, вона «не клює носом» під час приземлення на землю. Адже частенько при подоланні підйомів машини буквально злітають у повітря.
За словами хлопця, відчуття, які виникають під час перегонів, описати словами неможливо. Та й запам’ятати також. Адже на швидкості двісті кілометрів за годину, їдучи по лісовій дорозі чи в степу, людський мозок просто не встигає фіксувати якісь відчуття. Пілот і штурман максимально сконцентровані на дорозі. Штурман читає стенограмму траси, пілот реагує. Значення обох членів екіпажу для успіху і безпеки неможливо переоцінити.
Роман сміється:
— Ну, оскільки я за кермо тримаюся і на педаль газу давлю, то може й трішки головніший. Хоча без штурмана жоден пілот не доїде до фінішу. Коли я лечу зі швидкісю майже в двісті кілометрів, то фізично не встигаю реагувати на поворот чи якусь зміну рельєфу. Мені про це завчасно докладає штурман. Одне його неправильне слово — і ми в кюветі або лежимо на даху. Тому Ігоря Масича можна називати не «правою рукою», а моєю «другою половиною».
Надважливою є й робота механіків. Адже під час сорокахвилинного перепочинку екіпажу між «допами», тобто між ділянками раллійної траси, вони мусять швиденько і якісно полагодити можливі несправності в ходовій частині автомобіля чи колесах. Згідно із суворими правилами, щось робити з двигуном чи коробкою передач заборонено. На них навіть пломби ставлять.
Зробити раллійний автомобіль коштує 15 тисяч доларів
За словами Романа, у гонках беруть участь як такі любителі екстриму, як він, так і професіонали, котрі цим заробляють собі на життя. Але ніякої ворожнечі чи зверхності в стосунках між гонщиками немає. Зайченко розповів, що професіонали з команди «ХАДО» охоче допомагали йому в ремонті.
А взагалі, «ганяти» в раллі є досить дорогим задоволенням. Роман говорить, що в разі, якщо автомобіль робити практично власними руками, то це обійдеться любителю в суму близько 15 тисяч доларів. Адже багато запчастин і навіть елементів одягу доводиться купляти виключно за кордоном. Тому Роман влітку заробляє, трудячись у батьківському фермерському господарстві «Мрія», а потім витрачає гроші на автомобіль. До речі, батьки, а мама Романа Анна очолює Кресненську сільську раду, ставляться до захоплення сина спокійно. Спочатку трішки нервували, а потім звикли.
Щодо вартості підготовки атомобіля і спорядження хлопець пояснює:
— Ну от шолом, приміром, коштує 600 доларів. І так усе. Що завгодно не купиш, на машину не поставиш, на себе не одягнеш. Усе має бути сертифіковане і перевірене. Навіть у вогнетривкого одягу є свій термін придатності — чотири роки. Взагалі, організатори усіх змагань дуже суворо все перевіряють. Для всіх безпека гонщика — понад усе.
Раллійним автомобілям навіть заборонено їздити по звичайних дорогах. На них передбачені два техпаспорти — один звичайний, другий — раллійний.
Від дебюту до чемпіонства — за чотири роки
У 2016 році Роман Зайченко та Ігор Масич взяли участь у своїх перших офіційних перегонах. До цього хлопці просто тренувалися. Дебютне раллі в Харкові вийшло невдалим. Хлопці на 57 хвилин запізнилися до стартового табору. За це їх оштрафували на ці ж 57 хвилин.
Роман сміється:
— На результат можна було вже не їхати. Годину часу в гонці не відіграєш. Але ми поїхали. Потрібно ж було себе спробувати.
Протягом 2016–19 років красненські автогонщики брали участь у трьох раллі кожного сезону. Їздили на трасах біля Дніпра, Харкова, Чернівців, Черкас, на асфальтовому раллі, що проводиться на київському стадіоні «Чайка».
Поступово набиралися досвіду, зростав рівень майстерності. У 2019 році команда «KRASNE» традиційно взяла участь у трьох раллі. Хлопці були першими на перегонах у Харкові та Дніпрі, друге місце зайняли в Черкасах. І під час підведення підсумків ралійного сезону були визнані кращими у своєму класі. Тобто, звичайні сільські хлопці з Красного стали чемпіонами України в автогонках.
У планах — ще три роки «поганяти» на «вісімці», а потім пересісти на «серйознішу» машину з повним приводом. Вдалося одне, то чому б не спробувати розвинути успіх. А щоб бути успішним, можна не виїжджати з Красного, доведено Романом Зайченком та його командою.
