Ще один депутат збирається судитися з міськрадою
Під час проведення сесійного засідання Кобеляцької міської ради депутат Роман Василенко заявив про наявність боргу перед ним, як підприємцем. Мова йде про десятки тисяч гривень за лавочки, установлені на вулицях Кобеляк. Оскільки борг, що виник ще в 2019 році, йому повертати не збираються, Василенко планує повернути свої гроші через суд.
Про існування боргів міської ради перед підрядниками, які виконали ті чи інші роботи чи надали послуги, було відомо давно. Але абсолютно підконтрольна міському голові Олександрові Копельцеві більшість депутатів минулого скликання ради це питання навіть не озвучували. Зрештою, кобеляцькі обранці могли про них просто не знати. А оскільки бюджетом у місті фактично одноосібно розпоряджався міський голова (депутати лише слухняно голосували за його пропозиції), то співвідношення дебету і кредиту Кобеляк було таємницею і для громадськості. Зараз проблему озвучили.
Під час останньої за ліком сесії депутат Анатолій Таранушич нагадав, що на засіданні постійних комісій міськради його колеги прохали озвучити суми боргів, що накопичила міська влада із 2019 року.
Відповідь надавав Олександр Ломаков, як представник виконавчого комітету вже нової ради. За його словами, кобеляцька міська рада станом на 1 січня 2021 року мала заборгованість перед підрядниками за виконані роботи в сумі 358 тисяч 367 гривень. У основному це борги за встановлені дитячі спортивні та ігрові майданчики в міських дитсадках.
Ще 402 тисячі боргів перед підприємцями накопичив «Водоканал Плюс». Із них 207 тисяч гривень — за ремонт дорожнього покриття на вулиці Київській. Роботи були проведені у 2019–20 роках. Інші борги — за роботи і матеріали, щодо укладання бруківки.
За словами Ломакова, усі роботи підтверджені договорами та іншими документами. Міський голова Олексанр Копелець зазначив, що приймання робіт проводилося членами спеціальної комісії, до складу котрої входили працівники громадськості, міської ради і депутати.
Після того, як Ломаков закінчив свою доповідь, із місця піднявся депутат міськради від «Слуги народу» Роман Василенко. Він, як відомо, давно займається підприємницькою діяльністю.
Василенко нагадав, що є акти виконаних робіт і по встановленню лавочок на вулицях Кобеляк. І роботи не оплачені міською владою.
Роман зазначив:
— Ми з вами в кінці 2020 року збиралися, перевіряли накладні й акти. Все узгодили. Але зараз усе це не озвучено. Чому мене немає в списках?
Ломаков відповів, що озвучені лише неоплачені договори.
Далі говорити взявся міський голова Олександр Копелець. Він сказав:
— Ми з вами домовлялися по 2400 за лавочку. Потім у 2020 році ви заднім числом усе перерахували по 4200.
Копелець порекомендував Василенку звертатися до суду.
Після нетривалої суперечки між міським головою та депутатом виступив Анатолій Таранушич. Він сказав:
— Усе оце озвучене є набором цифр. Потрібно, щоб інформація була опрацьована членами бюджетної комісії. Зараз свою проблему озвучив колега Василенко. Можливо, є й інші підприємці, про яких ми не знаємо. Під час засідання бюджетної комісії була озвучена пропозиція, аби інформація по боргах була опрацьована депутатами. Тому пропоную зараз бюджет за 2020 рік не затверджувати, а проголосувати за нього після того, як попрацює бюджетна комісія.
Зрештою, за бюджет проголосували.
Роман Василенко: «Договори я переписував по кілька разів»
Через кількам днів після сесії ми зустрілися з депутатом Романом Василенком. І він більш детально розповів про свої непрості відносини з міською владою, а точніше — Олександром Копельцем.
Роман говорить:
— Говорячи про якісь завищені ціни на лавочки, Олександр Олександрович, м’яко кажучи, лукавить. Він, як і я, прекрасно знає, що за аналогічну продукцію іншим підприємцям, а саме — Мотильову та Іллєнку, заплатили. У 2018 році — по 4 тисячі гривень, у 2019‑му — по 4200. Є акти приймання-передачі та інші докази. Копелець про це прекрасно знає. Частина грошей ішла через міську раду, частина — через «Водоканал Плюс». Всього було виготовлено і установлено 98 лавочок. Так звані «мої», тобто неоплачені лавочки стоять у міських парках.
Також підприємець розповів про інші нюанси ділових стосунків з Копельцем:
— У мене й до сьогодні немає «на руках» договору. Чому? Та тому, що я його кілька разів переписував. Мені пропонували скласти новий договір під суму, яка є в міському бюджеті на момент розмови. Я переписував. Не платили. Знову переписував. Договори в міській раді знаходяться, акти виконаних робіт, підписані мною, — теж.
У самого Василенка немає ні його екземпляра договору, ні інших документів. Депутат-підприємець збирається позиватися до міської ради та повертати борги через суд. Загальна сума заборгованості, за словами Василенка, становить майже 52 000 гривень.
Важко сказати, чи зможе Василенко добитися оплати за виконану ним роботу через суд. Надто мало в нього документальних доказів. Те, що на сесії Копелець фактично визнав наявність боргу, як кажуть, «до справи не пришиєш». Сьогодні визнав, завтра — відмовився.
Взагалі ж ми маємо справу з «класикою жанру» від кобеляцького міського голови. Яке там «Прозорро, Дозорро» та інші інтернет-майданчики для державних закупівель, які там тендери-шмендери, аукціони-маукціони. Усе набагато простіше відбувається.
Базовий сценарій «Як «кидають» лохів»
Сідають у кабінеті двоє — замовник і виконавець, домовляються про договір і ціну. Чи присутня там корупційна «маржа»? Можливо. Але про це й підприємці, котрих «кинули» на гроші, не розкажуть. Адже вони в такому випадку теж фактично є учасниками злочину. Домовленість між міським головою і підприємцем ніде документально не фіксують. Договір підписують і публікують уже після виконання робіт чи поставки товару. І якщо бізнесмен погоджується на такі умови, він миттєво стає заручником ситуації, точніше, того, хто платить гроші. Роботу він зробив? Зробив! Договір на папері є? Немає! Коли заплатять? А коли гроші будуть. Від бажання в того, хто волею долі і «лохів» розпоряджається їх грошима.
Найцікавіше в цій історії — це те, що про такий базовий сценарій знають усі бізнесмени в Кобеляках та окрузі. Але продовжують працювати і поставляти товари в борг. Чому? Та тому, що коли «пахне» грошима, та частина мозку, яка відповідає за прийняття раціональних рішень, починає працювати гірше.