Свято–Покровський храм освятив митрополит Филип

8 травня в Кобеляках відбулося відкриття новозбудованого храму.

Протягом більш ніж десяти років будівництвом споруди опікувався настоятель протоієрей Георгій Момоход.

Як розповів Георгій Момоход, на початку ХХ століття на цьому місці храм. Та в 1927‑му або у 1929 році його зруйнували. Тому правильніше говорити, що Свято-Покровський храм не збудували, а відбудували.

На зведення будівлі найбільші благодійні пожертви зробили Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат та «Агрофірма «Добробут», 470 000 і 50 000 гривень відповідно. Крім гірників і аграріїв, допомагали місцеві жителі й прихожани.

Храм збудований за проектом полтавчанина Володимира Шевченка. Та в початковому варіанті будівля мала два куполи. Такий храм зведений на Зіньківщині. Проект Свято-Покровської церкви підкоригував кобеляцький архітектор Олександр Постольник і сам протоієрей.

Фундамент під храм залили в 2010 році. 25 червня 2015‑го на будівлю встановили головний купол і хрест. Брат Георгія Момохода, Віктор виготовив дерев’яний каркас купола. А обшили конструкцію металом спеціалісти з Львівщини — Михайло і Ростислав. Оформленням іконостасу в храмі займалися івано-франківські майстри.

Освячення Свято-Покровського храму провів Високопреосвященніший митрополит Полтавський і Миргородський Филип. Також митрополит очолив першу Божественну Літургію.

На малому вході за ревне пастирське служіння настоятель храму протоієрей Георгій Момоход був нагороджений правом носіння митри.

Після завершення Божественної літургії Архіпастир звернувся до парафіян зі словом настанови та благословив усіх.

За заслуги перед Українською Православною Церквою були удостоєні церковних нагород: Роман Панченко (орден святителя Миколая Чудотворця), Віктор Лотоус (орден святителя Димитрія, митрополита Ростовського), благочинний Полтавського районного округу протоієрей Олександр Антонюк (орден святого благовірного князя Ярослава Мудрого). Благодійники храму були відзначені архієрейськими грамотами.
На честь освячення митрополит Филип подарував храму Володимирську ікону Божої Матері на молитовну пам’ять.