Петро Чумак у 70 років вирішив практикувати апітерапію
Житель Бутенок, незважаючи на досить поважний вік, вирішив зайнятися абсолютно новим для себе видом діяльності. Завівши пасіку, Петро Никифорович став завзятим прихильником апітерапії. Він вважає, що за допомогою бджіл та продуктів їх життєдіяльності можна вилікувати безліч хвороб.
Апітерапія — медичне використання бджолиних продуктів. Використовуться мед, перга, віск, прополіс, маточне молочко («королівське желе») та бджолина отрута, бджолиний підмор, воскова моль, трутневий гомогенат. Згідно з чинним законодавством України, апітерапія визначається, як «лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва».
Історія: Апітерапія бере свій початок із Стародавнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є у Ведах, Біблії та Корані. Вагомий внесок у розвиток апітерапії зробили радянські і російські вчені професори Микола Михайлович Артемов та його учні Борис Миколайович Орлов та Василь Миколайович Крилов.
У Карпатах 300 гривень за годину, в Бутенках — безкоштовно
Апітерапія буквально протягом одного десятиліття набула в Україні небувалої популярності. Десятки модних спа-центрів та баз відпочинку і пансіонатів пропонують своїм клієнтам пройти той чи інший курс лікування за допомогою бджіл. Ось приклад реклами лікування за допомогою сну в бджолиних будиночках:
— Цей вид оздоровлення включає багато факторів одночасно. Тут бджола лікує своєю енергетикою, яка аналогічна людській. Так, як дитина спокійно спить на руках у матері, так люди потягнулися за позитивною енергією бджоли. Бджолярі знали чи підсвідомо відчували користь давно, тільки оформилося в окремий напрямок апітерапії це недавно. До оздоровлення позитивною енергетикою додайте інгаляцію цілющим повітрям з вулика. Уявіть собі коктейль, який виходить з випарів того, що знаходиться у вулику: дозрілий мед, свіжий віск і прополіс, квітковий пилок, який проходить процес ферментації.
Щоправда, потрібно відзначити, що ціни за таку послугу на вітчизняних курортах не менш кусючі, аніж бджоли-лікарі. У Інтернеті вдалося знайти розцінки — у Карпатах за годину перебування в так званому бджолиному будиночку просять триста гривень.
Між тим, на території Білицької громади, у селі Бутенки, живе чоловік, який запрошує земляків безкоштовно полежати в подібній споруді і помедитувати разом з бджолами.
Петро Чумак є людиною, знаною в Бутенках. Протягом багатьох років Петро Никифорович керував місцевим сільгосппідприємством. Потім вийшов на пенсію. І от у 2017‑му вирішив зайнятися бджолярством. Хоча сам відверто зізнається, що потрібного досвіду не мав.
Петро Никифорович говорить:
— Батько тримав удома пасіку. Але я тоді малий був, нічого з того не пам’ятаю. У колгоспі, коли працював, пасіка була. Але там спеціально навчений чоловік працював. Так що, якщо зовсім відверто, то я, будучи зоотехніком за фахом, про бджіл мав дуже поверхові знання.
На момент першої проби сил у бджолярстві Петру Чумаку було майже сімдесят років. Він уже пережив інсульт. Але незважаючи на всі ці перепони, чоловік вирішив стати пасічником.
Допомогли добрі люди, земляки. Віталій Стрюк дав у оренду кілька вуликів. Із практичними порадами і просто роботою допомогли Михайло Самойленко, Віктор Буряченко. А Володимир Мигаль і зараз у будь-яку хвилину готовий підсобити.
Освоївши роботу з бджолами, Петро Чумак на цьому не зупинився. Він вирішив займатися апітерапією. Для цього навіть збудував спеціальний бджолиний будиночок. Зробив його у формі піраміди.
Пояснює:
— Відомо, що цілющі енергетичні властивості мають не лише живі істоти. Зцілювати енергетикою можуть і піраміди. От я і вирішив свій бджолиний будиночок спорудити у формі піраміди. До речі, він виготовлений без жодного гвіздка.
Бджолиний будиночок від Петра Чумака являє собою зовсім невеличку дерев’яну споруду. У ній встановлені два ліжка, точніше — лежаки. А під ними у вуликах живуть бджоли.
Людина лягає і поринає у таку собі медитацію, насолоджуючись спокоєм і монотонним приємним гудінням комах.
За словами Чумака, кожен свій день він починає з фізичної та духовної зарядки. Спочатку годину ходить із лижними палицями, це так звана скандинавська ходьба. А потім майже годину лежить, слухаючи бджіл.
Чоловік каже:
— Ті, хто пробував таку терапію, у один голос говорять про покращення самопочуття. Моя дружина спочатку була категоричною противницею цього проекту. Казала, що дорого будувати і нікому воно не потрібно. А зараз сама із задоволенням спить із бджолами.
Важлива деталь. Якщо в Карпатах у спа-центрах за годину медитації з бджолами «просять» 300 гривень, то Чумак запрошує людей пролікуватися безкоштовно.
Апітерапія проти офіційної медицини?
Заради об’єктивності потрібно відзначити, що представники традиційної, читай — офіційної, медицини ставляться до апітерапії із значною пересторогою.
На офіційному сайті українського МОЗу пишуть:
…Бджолині продукти можуть бути корисні, але за кількох умов. По-перше, важливо бути впевненим, що людина не має алергії на такі продукти. По-друге, варто зважати на потенційні ризики від їхнього використання. Додати мед до чаю виглядає значно безпечнішим, ніж цілеспрямовано жалитися отрутою бджіл чи використовувати бджолині продукти або їхнє гудіння для лікування серйозних хвороб.
Коли йдеться про альтернативні методи лікування, вкрай важливо мислити критично та бути дуже обережним. Найчастіше такі методи не мають доведеної ефективності, недостатньо вивчені та пропонуються людьми, що не мають медичної освіти чи належного досвіду.
Петро Чумак, у свою чергу, вважає, що представникам офіційної медицини просто невигідно, аби люди могли оздоровлюватися і лікуватися дешево, або й взагалі безкоштовно.
Чоловік резюмує:
— Я не збираюся ні з ким сперечатися. Кожен має право на вибір: один — жменями пити пігулки, другий — їсти продукти на основі меду, застосовувати прополіс і настоянку воскової молі та інші натуральні продукти. Я свій вибір зробив.
Так, сперечатися дійсно є справою марною. А спробувати може кожен.
Додати коментар