Берегти рибу від задухи

Рідко бувають такі зими, щоб не трапилося замору риби у проточних і стоячих водоймах. Для мешканців блакитних просторів сприятливою є та зима, протягом якої не буває міцних морозів, на водоймах немає суцільної криги і в багатьох місцях вода вільно сполучається з повітрям, із якого у воду надходить кисень.
Кожен, хто цікавиться життям риб, мусить знати, що вони дихають розчиненим у воді киснем. Для нормальних умов життя треба, щоб у воді кисню було не менше 4–5 кубічних сантиметрів на 1 літр води. Коли водойма вкривається суцільною кригою, запаси кисню швидко зникають, тоді у риби починається кисневе голодування. Вона стає кволою, втрачає здатність активно рухатись і гине. Щоб цього не трапилось, кожен рибалка-любитель, кожен член УТМР чи товариства охорони природи повинні бути в мобілізаційній готовності, щоб всіма доступними засобами відвернути кисневе голодування риби.
Найдоступнішим засобом утворити сполучення води з повітрям є прорубування звичайних ополонок і перелопачування води з однієї ополонки в іншу. У місцях, що заросли очеретом або з стоячою водою, слід вставляти у прорубану лунку кулі з очерету, рогозу чи інших рослин. Чим більше лунок, тім краща аерація води.
Замор риби починається не одночасно на всьому водному просторі. Тому дуже важливо навчитися розпізнавати його по поведінці дрібних водяних комах, які з’являються у пробитих лунках, і вчасно сигналізувати про це УТМР і органам рибоохорони.

Подобається    0