У Ляшківку привезли чудотворну ікону

Ікону привіз і подарував місцевій громаді священик Архангело-Михайлівського храму, що в Охтирці, отець Георгій.

Для початку, трішки історії.

2 липня (за старим стилем) 1739 року в місті Охтирка ікону знайшов місцевий священик під час сінокосу біля церкви. Три роки він зберігав її у своєму домі. Ікона виявила цілющі властивості. У 1751 році Священний Синод, закінчивши тривале «слідство про чудеса святої ікони», постановив шанувати Охтирську ікону, як чудотворну. На початку 50‑х років XVIII століття, з благословення єпископа Білгородського Йоасафа, на місці виявлення ікони почалося будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці, який був спроектований відомим архітектором Бартоломео Растреллі. Будівництво завершилося коштами благодійників у 1768 році.

У Покровському соборі ікона перебувала до 1905 року, коли її було викрадено. Згодом її знайшли в одному з будинків біля храму. Ікона знову зникла під час військових дій у 1917–1920 роках. У 1975 році стало відомо, що ікона знаходиться в Сан-Франциско (США). Список з неї в 1995 році привіз у Охтирку в Покровський собор митрополит Харківський і Богодухівський Никодим (Руснак).

З кінця двадцятого століття ікона Охтирської Божої матері зберігалася в Архангел-Михайлівському храмі. Вона була особливо шанованою в тамтешніх вірян. Люди вірили в її чудотворні та зцілюючі якості.

Коли розпочалася війна, жителі Охтирки, яка однією з перших прийняла на себе удар рашистських агресорів, почали виїжджати з рідних місць у пошуках прихистку. Чимало охтирців приїхали в Ляшківку. Серед них була і вся сім’я тамтешнього священика отця Георгія.

Жителі Ляшківки поставилися до сім’ї священика із належною пошаною, знайшли для них будинок із усіма зручностями.

Після того, як українська армія визволила Охтирку, рідні отця Георгія повернулися до містечка. А він в знак вдячності і шани подарував Ляшківській громаді ікону Божої матері. Відтепер вона зберігається в місцевій сільській раді.