Кобеляцький хор «Ветеран» святкує 40-річчя
У 1982 році завідуючий відділом культури Кобеляцького райвиконкому Дмитро Срібний (до речі, наймолодший серед своїх колег на Полтавщині) запропонував створити хор. Пропозицію керівника підтримали директор районного Будинку культури Семен Свячений і художній керівник РБК Валентина Уткіна. Разом вони взялися за реалізацію цікавої і багатообіцяючої ідеї.
Перший склад хору нараховував більше 20 учасників. Колектив на заняттях, а згодом і на концертах, показував чудові результати. Кожен виступ «ветеранів» на сцені супроводжувався бурхливими оваціями.
Серед перших учасників хору були Олексій Мусійович Ященко (мій колишній сусід, учасник війни), Паша Антонівна Соловей, Андрій Львович Телятник, Віра Юхимівна Данилець, Іван Якович Ларкін, подружжя Касьяненків — Марія Харитонівна і Олександр Олексійович, Ксенія Григорівна Оксюта, Надія Михайлівна Богданова. Талановиті люди, ветерани праці і війни, з величезним бажання, ентузіазмом вивчали нові пісні. Репертуар щорічно доповнювався і становив у найактивніший період до 100 музичних творів.
— Художнім керівником тоді працювала Леніна Іванівна Валявська, концертмейстерами в різний час були Олександр Павлович Бутко та його син Юрій Олександрович Бутко, Алла Іванівна Вовк, Валентин Іванович Прядко, Ніна Григорівна Анохіна, Микола Іванович Ягольник, Володимир Никифорович Галь, Микола Іванович Руденко, — згадує Дмитро Кирилович. — Спочатку в репертуарі були лише хорові пісні, а згодом разом з колективом виступали солісти Алла Горбенко, Федір Олійник, Раїса Тригубенко, Лідія Синегубка, Володимир Якубович, Леонід Лебединський.
— Люди ходили на репетиції, як на свято, з великим задоволенням. Між учасниками хору встановилися товариські, дружні відносини. Зароджувався колектив як хор, а нині це вже різножанровий мистецький колектив, — розповідає 84-річна Леніна Іванівна Валявська, яка десять років, з дня заснування і до 1992-го, очолювала творчий колектив. Майстерність самодіяльних артистів зростала. Слава про чудовий колектив поширювалася. «Ветеранів» почали запрошувати на концерти в сільські будинки культури.
— Успіх хору «Ветеран» не був поодиноким. Масово виникали самодіяльні хори при різноманітних установах. У Кобеляцькому районі було 103 села і в кожне мало свої таланти, — продовжує розповідь Дмитро Срібний.
Зазвучали хорові колективи: «Чебреці» в Біликах (хормейстер Микола Валко), в сільськогосподарському підприємстві «Заповіт» (керівник Анатолій Недавній, худкерівник Людмила Петренко), Кобеляцькому профтехнічному училищі (художній керівник Анатолій Пелюхня).
Добрі зв’язки з обласним управління культури, з Міністерством культури України вдалося налагодити через знаменитого земляка Миколу Андрійовича Касьяна.
— Ми своєчасно отримували необхідні для закладів культури костюми, сценічне обладнання, художні вироби, — доповнює Дмитро Кирилович. — У сучасних костюмах, сукнях стали виступати хористи з Кобеляцького будинку культури, з швейної фабрики, заводу продтоварів «Мрія», профтехучилища, з сіл Дрижина Гребля, Бережнівка та інших.
Юрій Олександрович Бутко, професійний музикант, баяніст, трудовий стаж 53 роки, поділився своїми спогадами про хор «Ветеран»:
— Починали ми з хормейстером Леніною Іванівною Валявською Вона — від музичної школи, а я працював в Будинку культури баяністом. Для неї це було громадське доручення. Валентина Яківна Уткіна діяла як організатор, знаходила талановитих людей, запрошувала майбутніх хористів на заняття. Спочатку, безумовно, були складнощі. Хтось мав бажання та не мав достатніх вокальних даних, а в когось було навпаки. Та з часом сформувався колектив. До занять ставились відповідально. Велику увагу розвитку художньої самодіяльності приділяв тодішній керівник району, житомирянин Володимир Васильович Огійчук. Він сам співав у хорі і з нього брали приклад керівники підприємств і організацій. У районі періодично проводився огляд художньої самодіяльності. Кращі з кращих представляли Кобеляччину в Полтаві, Києві. Художня самодіяльність в райсільгосптехніці, в районній лікарні, заводі продтоварів «Мрія», інших колективах згуртовувала людей, розкривала їх таланти, наповнювала змістом життя, додавала позитивної енергетики. Художня самодіяльність робить життя цікавішим, дає можливість творчого самовираження.
Добрим словом згадав Юрій Олександрович талановитих музикантів: Любов Семенівну Чернишову, Ніну Григорівну Анохіну, Володимира Івановича Прядка, Миколу Івановича Ягольника, які багато зробили для популяризації народної пісні, збагачення мистецької скарбниці нашого краю.
Нині художнім керівником народного аматорського хору «Ветеран» працює Людмила Гаврилівна Лапшикова. Свого часу саме її порекомендувала директор Кобеляцької музичної школи Людмила Сергіївна Петренко. Хормейстер — Валерій Сергійович Крайник. Серед учасників: Володимир Іларіонович Качур, Михайло Олександрович Лисак, Іван Олексійович Долгов, Віктор Порфирович Вакулинський, Світлана Костюра, Тамара Клименко, Тамара Липка, Тетяна Поцілуйко, Алла Червона та інші.
У репертуарі: «Гей, соколи», «Їхали хлопці, три запорожці», «Молитва за рідний край», «Гай зелененький», «Стукалка-грюкалка», «Чи ти чув миленький?», «Боже великий, єдиний».
У 2004 році колективу присвоєно звання самодіяльний народний хор «Ветеран».
У 2012 році ветеран освітньої галузі, староста і учасниця хору Надія Степанівна Гармаш написала і видала книгу про історію хору «Ветеран», презентація якої відбулася з величезним успіхом в Кобеляцькій районній бібліотеці.
— Нещодавно наш хоровий колектив взяв участь в онлайн-конкурсі «Над Собором пісня дзвінко лине» (Вінницька область). Пам’ятними для нас були виступи в будинках культури нашого району, в терцентрі соціальної допомоги, бібліотеці, музеї, школі-інтернат, ліцеї №2. Дуже цікава зустріч відбулася в Нових Санжарах з колегами з хору «Багряне листя». Співпрацюємо з громадськими організаціями «Літератор», «Кобеляцьке земляцтво», «Кобеляцький краєзнавець», — говорить Людмила Лапшикова. — Хочу висловити вдячність міському голові Олександру Копельцю за підтримку, реальну допомогу. Для творчої роботи ми маємо окрему кімнату, чудові костюми, хороші музичні інструменти. Заняття відбуваються двічі на тиждень. Запрошуємо до хору «Ветеран» людей, які люблять співати.
Поетеса Людмила Усенко написала вірш, присвячений хору «Ветеран»:
Лине пісня Кобеляцьким краєм,
Пісня — ліки всіх душевних ран.
В цю хвилину нам життя здається раєм,
Бо співає хор наш «Ветеран».
Вже багато років, дякувати Богу,
Всіх нас радує піснями «Ветеран»,
Не в одно село долає він дороги,
Аби піснею розважити селян.
А співають ветерани всі завзято,
Хоч і віку вже поважного вони.
З «Ветераном» ми святкуємо всі свята,
Це — сумлінні у свій час трудівники.
Ще бідові і веселі всі дівчата,
З сивиною, але браві парубки.
«Ветеран» — наш славний хор народний,
Гордість міста нашого й краса.
Ваша пісня — творча праця, благородна,
Бо й земля радіє пісні, й небеса.
Хай вам Бог усім здоров`я посилає,
Творчим успіхам — ні краю, ні кінця.
А пісні ваші хай довго ще лунають,
Зігрівають людям душі і серця.
Хочу щиро висловити вам подяку
Від усіх присутніх в залі за пісні.
Ви й надалі прославляйте Кобеляки
І співайте так, як соловейко на весні.
Додати коментар