Битва за більшість: черговий раунд — за Копельцем

У Кобеляцькій міській раді продовжується справжня битва за владу. Конкретніше — за можливість мати дві третини депутатських голосів. Учасником цього політичного поєдинку стала і місцева територіальна виборча комісія, точніше — її голова Лілія Песиголовець.

Редакція продовжує відслідковувати події, що відбуваються в міській раді та місцевій виборчій комісії, у зв’язку із заявою депутата Тамари Гординської про складання депутатських повноважень.

Нагадаємо, що депутат міської ради від партії «Слуга народу» Тамара Гординська ще в червні поточного року написала заяву про те, що складає із себе депутатські повноваження.

Тамара Василівна вже кілька місяців, практично із самого початку війни, живе за кордоном і поки що не збирається повертатися в Україну. У зв’язку з цим вона вирішила відмовитися від депутатського мандату. Крок цілком логічний. Погодьтеся, що, живучи в Європі, просто неможливо брати участь у сесіях міськради і взагалі в житті громади.

І, здавалось, подальший алгоритм дій простий і зрозумілий — сесія задовольняє волю колишнього депутата і в раду заходить наступний із партійного списку. У цьому випадку — Роман Киценко.

Але це просто лише на папері. Насправді, у Кобеляках є люди, яким «до крику» не хочеться, щоб у міській раді з’явився новий депутат Киценко. Передусім мова йде про міського голову Олександра Копельця.

Адже зараз Олександр Олександрович не має в раді більшості депутатів, які б його підтримували. Натомість опозиція налічує 15 «багнетів». Це — більшість. Але для того, аби приймати будь-які рішення, аж до оголошення недовіри Копельцю, опозиціонерам не вистачає ще трьох голосів. Один із них — потенційний голос Киценка.

От і розгорілася справжня битва за те, щоб отримати цей голос.

Черговий раунд цієї битви, більше схожої на трагікомедію, відбувся в п’ятницю, 26 серпня. У цей день о 16:15 мало розпочатися чергове засідання кобеляцької територіальної виборчої комісії, на якому її члени повинні були прийняти хоча б якесь рішення по заяві Гординської. Адже всі терміни для цього вже минули. І якби комісія не прийняла рішення, то в Центральної виборчої комісії вже б виникли підстави для її розпуску.

Початку засідання передувала потужна «артилерійська підготовка» у ЗМІ, і не лише в ЗМІ. Голова комісії Лілія Песиголовець для обласних інтернет-ресурсів зробила заяву про тиск на неї з боку частини кобеляцьких депутатів.

Натомість редакція «ЕХО» постійно отримує інформацію про те, що Песиголовець запропонували посаду в міській раді в обмін на «правильне» рішення. «Правильне» — це не задовольнити заяву Гординської і не пустити в раду Киценка.

Тим більше, що міський голова Копелець одразу своїм розпорядженням призупинив рішення сесії про задоволення заяви Гординської.

У результаті, комісія, вже кілька разів збираючись, так і не змогла проголосувати хоча б за щось.

Ще 26 серпня до редакції почала надходити інформація про те, що більшість членів ТВК готові голосувати за те, аби депутатом став Киценко. Нібито людям просто набридла вся ця катавасія із рішеннями, вето на ці рішення та іншими елементами підкилимної боротьби за владу.

Зайвим свідченням того, що засідання ТВК буде нервовим, стала небувала кількість присутніх на ньому сторонніх людей.

Крім депутатів Шевченко, Таранушича, Жукова, Кіптілого, Попика, на засідання прибув міський голова Копелець разом із своїм радником Гордійком та кілька співробітників міськради. Більше того, в Кобеляки із Полтави приїхали голова обласної територіальної виборчої комісії Людмила Сердюк та голова районної виборчої комісії Ірина Гносенко. Вони повідомили, що їх запросила голова Кобеляцької ТВК Лілія Песиголовець.

Чи буде експертиза експертизи?

Одразу потрібно відзначити, що частина членів місцевої виборчої комісії сприйняли появу гостей із Полтави, м’яко кажучи, недружелюбно. Олександр Спиця у досить грубій формі зажадав від них не втручатися в роботу Кобеляцької ТВК. Він порекомендував гостям мовчати і слухати.

А потім почалася майже трьохгодинна дискусія про те, чи брати до уваги рішення сесії та вето Копельця.

Були окреслені дві протилежні позиції. Лілія Песиголовець та запрошені нею гості з Полтави дотримувалися лінії про те, що у зв’язку із неподоланим вето Копельця і деякими формальними помилками в заяві Гординської не можна оголошувати Киценка новим депутатом.

Олександр Спиця, явно і деякі члени комісії, більш стримано говорили про те, що мають задовольнити законне конституційне право людини, яка не хоче бути депутатом. Тобто — задовольнити заяву Гординської і оголосити депутатом Киценка. Тим більше, що жодна людина не поставила під сумнів той факт, що Тамара Василівна дійсно виїхала за кордон і фізично не може виконувати депутатські обов’язки.

Щоправда, міський голова Олександр Копелець поставив під сумнів справжність підпису Гординської під заявою про відставку. А юрист міськради Олена Жовтяк зачитала висновок науково‑дослідного експертно-криміналістичного центру про те, що підпис під заявою депутата поставила інша людина.

Почувши про це, депутат Василь Кіптілий одразу зателефонував Гординській і увімкнув на телефоні гучний зв’язок.

Із трубки голос, схожий на голос Гординської, сказав:

— Першу заяву до міської ради було надруковано, а підпис під нею — мій. Другу заяву вже до виборчої комісії я писала всю власноручно.

Василь Кіптілий та інші депутати висловили сумнів у достовірності результатів експертизи. Мовляв, у ескпертний центр могли послати іншу заяву.

А потім почалося найцікавіше.

А що, можна було й так?

Найцікавіше — це процес голосування членів комісії та подія, що трапилася після цього.

Голова комісії лілія Песиголовець оголосила пропозицію прийняти до відома всі документи, що надійшли в ТВК. На противагу член комісії Олександр Спиця запропонував проголосувати за те, щоб оголосити Романа Киценка кандидатом у депутати.

По першій пропозиції голосування відбулося. Був зафіксований наступний результат — «за» проголосувала одна Лілія Песиголовець, всі інші — утрималися.

Мали голосувати далі. Тоді голова комісії почала елементарно «тягнути час». Вона озвучила ще якусь пропозицію, про яку до цього моменту ніхто не чув. Щось на кшталт  відхилити все.

Знову почалася дискусія, більше схожа на сварку. Двоє членів комісії, у тому числі й секретар Вікторія Савенко, встали із своїх місць і пішли до дверей із наміром покинути зібрання. Справа в тому, що ще на початку засідання вони оголосили, що мають обмаль часу, адже повинні бути присутні ще й на батьківських зборах, у зв’язку із початком нового начального року.

А якби двоє членів комісії пішли, то голосів для прийняття будь-якого рішення вже б не вистачило.

Присутні депутати почали дружно умовляти цих двох жінок залишитися і проголосувати. Тоді голова обласної ТВК Людмила Сердюк почала голосно рекомендувати Лілії Песиголовець терміново закривати засідання. Що та й зробила.

Усе дуже просто. Виходить, що якщо не голосують по-моєму, то не будуть голосувати ніяк. Так і сталося. Але це ще не стало кінцем трагікомедії.
Уже після закриття засідання багато присутніх продовжили свою дискусію-сварку в коридорі міськради.

Зокрема, у словесному герці зійшлися депутат Таміла Шевченко та голова обласної ТВК Людмила Сердюк. Шевченко записувала процес розмови на відео за допомогою свого смартфона.

У один із моментів Людмила Сердюк дозволила собі не надто коректний вислів про те, що у діток в кобеляцькому інтернаті розуму більше, аніж у депутатів. При цьому, назвала дітей «малоумними».

Таміла Шевченко почала запитувати, на якій підставі офіційна особа дозволяє собі подібні висловлювання. У відповідь Сердюк зажадала припинити відеозйомку. А потім спробувала силою чи то відібрати, чи вимкнути смартфон. Між жінками почалася штовханина. Шевченко почала голосно кликати на допомогу, після втручання чоловіків фактично бійка була припинена.

А вже після цього Таміла Шевченко звернулася за допомогою в лікарню і зробила повідомлення в поліцію.

Лікарі зафіксували гематому на обличчі Шевченко та констатувати різке підвищення артеріального тиску, аж до гіпертонічного кризу.

Зараз Шевченко отримує медичну допомогу амбулаторно.

А поліцейські почали розслідування за ознаками правопорушення частини 1 статті 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Раунд виграний, бій — ще ні

Отже, можна констатувати, що черговий раунд битви за владу виграв кобеляцький міський голова Олександр Копелець. Адже саме йому вигідно, аби депутатом і надалі рахувалася Гординська, яка ні за що і ні за кого не голосуватиме по причині своєї фізичної відсутності в Україні. І йому не вигідно, аби в раду зайшов депутат Киценко, який поповнить ряди опозиції. Всі інші учасники цієї битви, включно із головою комісії та гостями із Полтави, є лише інструментами в ній.

Опозиція свого депутата не отримала. Отже, цей раунд програла.

Але ж він, цей раунд, далеко не останній. Битва продовжується. До застосування фізичної сили вже дійшло. Що далі, вбиватимуть?

У зв’язку із цим абсолютно логічною є перспектива запровадження в Кобеляках військової адміністрації. Якщо цивільні домовлятися і спільно керувати під час війни не здатні, то це робитиме військовий. Але це — лише один із варіантів подальшого розвитку подій.

Подобається    0