Про смітник, дороги і бутенківський стадіон

Відомий обом місцевим громадам Артур Ковач говорить, що певні дії посадовців Білицької селищної ради є сумнівними з точки зору законності.
Днями до редакції  «ЕХО» завітав житель села Сухинівка Артур Ковач, відомий широкому загалу, як громадський активіст.

Ковач отримав певну популярність після того, як почав розслідувати оборудки вже колишніх посадовців Кременчуцького лісгоспу та боротися із кобеляцьким несанкціонованим сміттєзвалищем у лісі. Не в останню чергу завдяки його активності та принциповості пішов із посади і став фігурантом кримінального провадження екс-лісничий  Йосип Хома. По печально знаменитому лісовому звалищу теж відкриті і вже розглядаються в суді кримінальні справи, а Господарський суд скасував рішення кобеляцьких депутатів, яким вони фактично «благословили» комунальників на вивезення тисяч тонн міського непотребу в ліс.

Зараз, судячи із усього, увага Артура Йосиповича зосереджена на Біликах і Бутенках. У всякому разі, нижче мова піде саме про справи білицькі.

Ковач сам зателефонував до редакції і висловив бажання поділитися інформацією, якою володіє, як на сторінках газети, так і в рамках рубрики «Під лампою» в режимі відеоінтерв’ю.

Наша зустріч у редакції відбулася в суботу, 5 листопада. У ході розмови Артур Ковач розповів, що кілька місяців тому почав вивчати проблемні питання, пов’язані  з вивезенням твердих побутових відходів на території Білицької селищної ради. І паралельно отримав інформацію, котра, на його думку, повинна зацікавити не лише громадськість, а й правоохоронців.

Нижче подаємо головні тези із сказаного Ковачем. Відносно самих побутових відходів вдалося вияснити наступне.

На звалище прибули люди зі зброєю

Білицька влада неодноразово заявляла, що в законний спосіб вивозить сміття,  накопичене в населених пунктах громади, на звалище в Горішні Плавні. У березні 2022 року Ковач вирішив перевірити правдивість офіційної інформації.

Для початку він поїхав у село Дрижина Гребля на несанкціоноване сміттєзвалище, про існування якого йому вже було відомо. Там побачив стандартну для таких місць жахливу картину. Одразу викликав на місце події наряд поліції, аби зафіксувати факт.

Хвилин через двадцять на місце події приїхали не поліцейські, а люди зі зброєю та у формі військового зразка. Нібито, це були учасники білицької тероборони. Люди зі зброєю ніяких дій не вчиняли. Вони просто чекали приїзду поліцейських. На думку Ковача, присутність військових була потрібна лише для того, аби унеможливити процес фото чи відеофіксації. Він вважає, що це було незаконне використання озброєних людей, адже жодних об’єктів, які вони могли б охороняти, на території звалища чи поряд із ним немає.

На запит Ковача співробітники екологічної інспекції повідомили, що поряд із Дрижиною Греблею немає законного об’єкта для утилізації, переробки чи зберігання твердих побутових відходів. Є лише рішення Білицької селищної ради про виділення землі під подібний об’єкт. А цього недостатньо для розміщення сміття на відповідній земельній ділянці.

Заяву про правопорушення поліцейські в Ковача прийняли, але розглянули її, як звернення громадянина, не вносячи відомості в ЄРДР, тобто не відкриваючи кримінального провадження по факту забруднення земель.

Але реакція влади була. Коли Ковач уже наприкінці жовтня поточного року навідався в згадане місце поряд із Дрижиною Греблею, то сміття там уже не було.
Після відвідин Дрижиної Греблі Артур Ковач звернув увагу на білицькі звалища, розташовані на вулицях Перемоги та Степовій. Там, за його словами, він теж побачив жахливу картину, характерну виключно для несанкціонованих смітників.

Йому почали телефонувати люди, яких він називає кримінальними авторитетами, і пропонувати припинити дослідження ситуації з білицькими смітниками. Почалися словесні погрози в соцмережах.

У Білицькій громаді все робиться через одне місце

Паралельно Артур Ковач почав збирати й іншу інформацію стосовно діяльності білицьких посадовців.

За його словами, за період керівництва Миколи Скрильника спочатку Бутенківською сільрадою, а потім Білицькою селищною радою земельний банк  його родичів збільшився із 160-ти до 2 тисяч гектарів, тобто в 12,5 раза. Свої слова Ковач готовий підтвердити даними із реєстрів нерухомого майна (від редакції: щоправда, нам він копій відповідних документів не продемонстрував).

Місцеві жителі розповідали громадському активісту про те, що щебінь, який утилізують із залізничних насипів, продає староста Ігор Мостовий.

По знаменитому стадіону в Бутенках, капітальну реконструкцію якого почали в рамках державного проекту «Велике будівництво», заведена кримінальна справа. За словами Ковача, із 11-ти мільйонів гривень, виділених на будівництво спортивної споруди, третина коштів пішло на так звані «відкати». Тобто, ці гроші незаконно отримали місцеві посадовці.

Також Ковач розповів, що місцеві підприємці «не на камеру» говорять,що на території Білицької громади можуть працювати лише ті бізнесмени, які погоджуються вищезгадані «відкати» платити.

Згадав Ковач і про появу в білицького селищного голови нового комбайна. І про відсутність нормальної центральної дороги в селі Бутенки.

Окрім того, на думку Ковача, випиляні одним із місцевих кримінальних авторитетів лісопосадки в селах Мирне та Вишневе є наслідком фактичної змови між «чорними лісорубами» і  білицьким селищним головою.

І лише після того, як Артур почав ледве не щодня патрулювати місцевість поряд із лісопосадками, викликати поліцейських, після вилучення правоохоронцями чотирьох вантажівок із дровами та кількох бензопил, неподобство в Мирному було припинене.

Розповідаючи про це все, Артур Ковач висловив готовність довести правдивість своїх слів у суді.

По документах сміття везуть в Горішні Плавні, а по факту – висипають у Біликах

За словами Ковача, кілька днів тому під час чергового візиту на місце колишнього несанкціонованого звалища в Дрижиній Греблі, він побачив там вантажний автомобіль місцевих комунальників. Машина була завантажена відходами. Комунальники на запитання Артура щодо причини їх появи на місці незаконного звалища відповіли, що везуть відходи в Горішні Плавні. А в Дрижину Греблю заїхали, аби перевірити чи немає на звалищі пожежі.

Ковач висловив сумнів у правдивості озвученої версії. За його словами, є марнотратством посилати вантажний автомобіль для перевірки ситуації на стихійному звалищі.

Окрім того, він заявив, що в Білицькій селищній раді немає відповідних документів на жоден об’єкт, пов’язаний із системою поводження із твердими побутовими відходами. Тобто, за словами Ковача, усі білицькі звалища - незаконні!!!

Зайвим підтвердженням цьому, на думку громадського активіста, є і той факт, що поліцейські таки вилучили сміттєвоз білицьких комунальників, котрим сміття вивозили саме на місцеве звалища.

Також Ковач висловив припущення, що в ситуації із вивезенням відходів білицька влада порушує не лише екологічне законодавство, а й банально краде гроші платників податків. Яким чином?

Схема може бути наступною. По документах відходи везуть у Горішні Плавні, по факту - у Білики чи Дрижину Греблю. «Зекономлені» на транспортних видатках гроші - розкрадають. За словами Ковача, про цю схему знають і поліцейські. Але не можуть чи не хочуть зібрати відповідні докази.

Редакція сподівається, що керівництво Білицької селищної ради прокоментує ситуацію із вивезенням відходів.

Подобається    0