Засмічені Кобеляки: Карма чи погана звичка?

Ситуація, що склалася в Кобеляках, та й у всій громаді, із вивезенням та утилізацією твердих побутових відходів, стрімко наближається до свого апогею. Читай — до перетворення красивого містечка в один величезний, ніким, крім щурів, не контрольований смітник.

Створюється враження, що нікого не лякають ні потенційні штрафи за забруднення довкілля, ні антисанітарія, що має своїм наслідком спалах небезпечних хвороб. І я говорю не лише про владу та комунальну службу, а й про звичайних жителів, які нібито мали б турбуватися про своє та своїх дітей майбутнє, навіть виходячи із банального інстинкту самозбереження. Але все відбувається із точністю до навпаки.

Пригадую, що в періоди воєн та епідемій люди, забуваючи про елементарну логіку, запасалися сіллю, сірниками, борошном та цукром, змітали з полиць магазинів туалетний папір, а зараз, навпаки, із таким же завзяттям вивозять із своїх садиб навіть те сміття, яке можна запросто утилізувати в себе на обійсті. Інший варіант — зважаючи на очевидну кризу із вивезенням відходів, вони могли б полежати вдома в господаря ще місяць, а то й більше. Але ж ні, везуть до контейнерів все — і бур’яни, які тільки вирвали в себе на городі, і залишки будматеріалів після ремонту. А тут ще й підпали прямо біля контейнерів почалися.

Це я не натякаю, а прямо стверджую, що  у виникненні проблеми винна не лише влада, а й велика кількість несвідомих кобелячан.  Хоча, безумовно, провини з міських чиновників ніхто знімати не збирається. Вони мали б враховувати все, у тому числі і фактори паніки та несвідомості частини громадян.
Та все ж... Як нам вирішити проблему із утилізацією відходів? Зараз це чиновники в Києві та Полтаві «по-європейському»  називають системою управління відходами. Щоправда, тільки називають, а грошей для цього не дають, навіть по-українському.

Днями спеціально поспілкувався із нинішнім директором комунального підприємства «Водоканал Плюс» Сергієм Ткаченком. Ви знаєте, враження приємне. І це попри дійсно невирішену проблему зі сміттям.

Але видно, що в чиновника є бачення, розуміння і бажання працювати. Він не перекладає провину на будь-кого із попередників, не шукає крайніх, не звинувачує за бездіяльність владу. А головне  —  він діє і планує діяти виключно по букві закону. І доносить своє бачення, свої плани до нинішнього керівництва Кобеляцької міськради та депутатського корпусу. Можливо,  там,  у «коридорах влади», реагують і не миттєво, але думаю, що реагують.

Хочу ще раз від себе нагадати про позицію частини жителів громади. Вона, ця позиція, є багато в чому класичною  — моя хата скраю. Спостерігаємо і чекаємо. Нібито, приїде якийсь «барин» або чарівник і все «розрулить», все владнає.

Насправді ж, ніхто не приїде і ніхто, окрім нас самих, «не розрулить». Хоча ні, приїхати можуть. Завітає якась чергова екологічна інспекція, випише протоколи, накладе гігантські штрафи і поїде. А проблема ж залишиться. І не потрібно радіти з того, що «штрафонуть»  комунальне підприємство чи персонально якогось чиновника. Тому що заплатите той штраф  ви! Так, кожен кобелячанин персонально заплатить! Адже то будуть не особисті гроші якогось чиновника чи «Водоканалу Плюс», а кошти з бюджету, тобто гроші платників податків. А хто тут платить податки? Та кобелячани ж! Ви пенсіонер і не платите? Але ж зважайте на те, що сотні тисяч, які підуть на штрафи, могли б бути витрачені на дороги чи соцдопомогу для вас. Тобто пенсіонери теж заплатять!

Знаючі люди говорять, що для того, аби ефективно подолати будь-яку проблему, необхідно її розділити на окремі сегменти і намагатися кожен із них  вирішити окремо. Тоді й загальна велика проблема зникне.

Як на мене, у нашої спільної проблеми є три головні складові — влада, громада і комунальне підприємство. От на них і зупинимося.

Влада

Вона відповідає за все, що відбувається в громаді, в рамках чинного законодавства. Тому її обов’язком, перш за все, є знайти і виділити земельні ділянки, придатні для облаштуванням на них об’єктів поводження із відходами. Будь-то  полігон, сортувальна станція тощо. Це вже зроблено. Наскільки мені відомо, документи на землю зараз проходять експертизи  в державних службах.

Потім потрібно знайти близько трьох мільйонів гривень для придбання пересувної лінії для сортування відходів. Ця сума є реальною навіть для бідненького кобеляцького бюджету.

Тут не втримаюся, аби не згадати, що завдяки нинішньому керівнику «Водоканалу Плюс» підприємство вже виплатило 3500000 гривень штрафів, «зароблених» попередниками. От ці гроші б зараз для сортувальної станції були б  як знахідка. Та водночас це говорить і про те, що в місті є гроші, є резерви. І тут уже влада, сказавши «а», тобто виділивши землю, має наважитися і на «б», тобто знайти гроші.

Громада

У сенсі піднятого питання,  громада  —  це окремі сім’ї, яких у місті близько трьох тисяч. Усі ці утворення продукують відходи. І не потрібно лицемірити, стверджуючи,  що «в нас сміття немає». Це — неправда. Правда в тому, що в останнє десятиліття кількість відходів, які продукує кожна окремо взята людина, різко зросла. І причина цього явища дуже проста і очевидна. Стало набагато більше, аніж навіть на початку цього століття, товарів, а ще більше —  упаковок від цих товарів. І все це є відходами. Зараз у Кобеляках і громаді більшість громадян сплачують за утилізацію цих відходів дуже помірні суми коштів. А дехто не платить взагалі.

Між тим, у світлі вимог нового українського законодавства, зокрема Закону «Управління відходами», що вступає в силу в липні цього року, той, хто створює відходи, буде за них платити. І ця теза, точніше, вимога, стосується не лише великих підприємств, металургійних комбінатів чи свинокомплексів, а й кожного громадянина.

Тепер хочу акцентувати вашу увагу на структурі відходів. Це — органічні рештки та харчові відходи, пластик, гілки, листя, будівельні матеріали.

Як правило, будівельні відходи в Кобеляках великої проблеми не створюють через їх незначну кількість.

Далі — пластик. Вироби із синтетичних матеріалів, як відомо, розкладаються протягом століть. І в цьому їх небезпека та незручність. Але, як не дивно, цю проблему в нас почали вирішувати раніше за інші, і навіть досягли певних успіхів. Пластик уже майже навчилися сортувати.

Хоча,  я дуже добре пам’ятаю, як на одній із сесій міськради попереднього скликання депутат Олег Сіроштан підняв питання про необхідність придбання і встановлення в Кобеляках контейнерів для збору пластикових пляшок. І як проти нього буквально ополчилися його колеги. А зараз окремий збір таких пляшок уже є нормою. А скільки ж тут часу пройшло, років п’ять?

Тому більшу проблему,  на мою думку, та й думку керівника нашого комунального підприємства, створюють інші відходи...

Закінчення — у наступному номері «ЕХО».

Подобається    0