Затримання Гунжеля: торжество закону чи розправа над інакомислячими?

4 серпня сталася подія, яка з повним правом може претендувати на статус сенсації провінційного масштабу. Про неї одразу повідомили представники різних силових структур та написали всі інтернет-видання Полтавщини.

Ось як описали події на віртуальних шпальтах видання «Полтавщина» в статті під назвою «СБУ затримала депутата Павла Гунжеля за поширення інформації про розташування підрозділу ЗСУ»:

«…Депутата підозрюють у тому, що він поширив інформацію про розташування підрозділу ЗСУ з можливістю його ідентифікації на місцевості.

Керівником Полтавської обласної прокуратури депутату однієї із селищних рад Полтавського району повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України (ч. 2 ст. 114–2 КК України). Про це повідомили в Полтавській обласній прокуратурі.

За даними слідства, у липні цього року депутат на своїй сторінці в соціальній мережі поширив інформацію про розташування підрозділу ЗСУ з можливістю його ідентифікації на місцевості. Ця інформація не розміщувалася у відкритому доступі ні Генеральним штабом ЗСУ, ні Міністерством оборони України.
Окрім цього, підозрюваний оприлюднював відомості, які могли використовуватися військовослужбовцями держави-агресора для коригування вогню по позиціях українських військових. Також у постах критикувалися дії командирів підрозділів ЗСУ.

….Мова йде про депутата Білицької селищної ради Павла Гунжеля. На своїй сторінці у Facebook він періодично критикував командування 116‑ї бригади тероборони за начебто злочинні дії».

Нетипово красномовними була у своєму повідомленні про подію і Служба безпеки України. Далі — цитата:

«…Служба безпеки затримала депутата однієї із селищних рад Полтавської області, який коригував російські обстріли по передових позиціях Сил оборони на східному фронті.

Посадовець входив до близького оточення екснардепа від забороненої партії ОПЗЖ Іллі Киви і до 24 лютого 2022 року неодноразово звертався до нього щодо вирішення бізнесових справ.

Для отримання розвідданих про дислокацію українських військ, депутат селищної ради «в темну» використовував своїх знайомих, які виконували бойові завдання на Донецькому напрямку.

Під час дистанційного спілкування з військовими він вивідував у них детальну інформацію про місця їхнього базування та можливого переміщення на лінії фронту.

Потім отримані відомості позначав на електронних картах і публікував їх на власній сторінці у Фейсбуці, яку активно «моніторили» представники російських спецслужб.

Таку інформацію агресор у подальшому використовував для коригування обстрілів позицій українських захисників, у тому числі зі ствольної та реактивної артилерії (зокрема «Градів»).

Крім того, фігурант викладав у соцмережі власні коментарі, у яких намагався дискредитувати командний склад підрозділів ЗСУ.

Встановлено, що провокаційні дописи посадовця неодноразово «підхоплювали» російські телеканали для підготовки фейкових сюжетів про війну в Україні.
Наразі коригувальнику повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 114–2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань).

Суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Депутату загрожує до 8 років позбавлення волі.

Крім того, перевіряється інформація про можливу співпрацю фігуранта з нардепом-втікачем Кивою після початку повномасштабного вторгнення рф».

Зазвичай «сбушники» подають інформацію про подібні події більш стримано — «затримали», «по статті такій-то», «проводяться оперативно-слідчі дії». А тут ціле оповідання.

При цьому «Полтавщина» одразу й оприлюднила прізвище підозрюваного. Мова йде про добре відомого як у Білицькій, так і в Кобеляцькій громадах депутата Павла Гунжеля.

Звичайно ж, у соцмережах одразу почалося жваве обговорення цієї непересічної для провінції події.

Коментатори розділилися на два протилежні табори.

Одна думка. Нарешті. Давно було пора. Гунжель зовсім «берега пустився».

Друга думка. Гунжель став жертвою політичних репресій, за те, що писав правду про злочинні чи недбалі дії керівництва одного із військових підрозділів.

Почнемо із другої точки зору. Насторожують і говорять на її користь два нюанси. Нюанс перший — інтернет-видання одразу оприлюднює прізвище підозрюваного. Хоча цього не можна робити по закону. Нюанс другий. У всіх повідомленнях фігурує слово «критикував». Але ж критика в Україні не заборонена. Навпаки, заборонено переслідувати за неї.

Аргументи на підтримку другої точки зору. Про зв’язок Павла Гунжеля із зрадником і просто падлюкою Іллею Кивою було відомо давно. І в «ЕХО» була розміщена стаття «З Іллею Кивою мене звів Павло Гунжель» про те, як Гунжель разом із Кивою нахабно використали фермера Кобу. Коба наївно думав, що йому хтось допомагатиме, а на ньому тупо і нахабно «попіарилися» та й забули про його існування.

Але потрібно нагадати ще й про те, що під час своєї «боротьби» із нелегальними кар’єрами фірми «Онур» Павло Гунжель «боровся» у супроводі ще одного вельми цікавого персонажу. Мова йде про Серьожу Чередніченка, такого ж, як Павло Олександрович «полум’яного борця за справедливість». Після початку війни Серьожа благополучно співпрацює із окупантами — «Полтавець Сергій Чередніченко очолив «фонд майна» в херсонській окупаційній адміністрації».

Кива, Чередніченко — чи не забагато зрадників у компанії Павла Гунжеля?

Оригінальну думку з цього приводу висловив один із білицьких посадовців. Він попрохав не оприлюднювати його прізвище. Чоловік сказав:

— Мимоволі спостерігаю за діяльністю Гунжеля протягом кількох років. У очі впадають дві тенденції. Перше. Павло Олександрович працює виключно на власний піар. Знаходить проблему або проблемну людину, гучно про це кричить, а потім забуває. Я не знаю жодної справи, яку б він довів до кінця, я не знаю жодної людини, які й би він реально допоміг. Він діє по принципу «поматросіл і бросіл». Тенденція друга. Різкий ріст матеріального благополуччя. Звідки гроші? Адже ми бачимо, що аграрний бізнес Павлу Олександровичу, м’яко кажучи, в руку не йде. Ну й ще, він постійно і нахабно бреше. 90 відсотків інформації, яку він подає. є звичайними вигадками автора.

От із останньою тезою білицького посадовця погоджуюся на сто відсотків. У всьому іншому, сподіваємося, об’єктивно розберуться слідчі СБУ.

Подобається    0