У прагненні хайпу

У прагненні хайпу

Добре пам’ятаю, як два роки тому, після того, як минув, точніше, трансформувався в лють і бажання діяти, перший переляк від початку війни, майже всі навкруги почали вголос мріяти про те, що це випробування обов’язково змінить українців.

Минуло два роки. І вони підтвердили загальновідоме  —  не змінить. Якби війна щось у людях змінювала на краще, то воєн би вже давно не було.
А так, якщо довіряти історичним даним, які неможливо перевірити, людство воює між собою майже чотири тисячі років. І за цей час убило три мільярди собі подібних.

І лише зараз, у цю хвилину, у світі тривають 183 збройних конфлікти.

Так що, наша війна не є унікальною. Хіба що — найкривавішою в 21 столітті. Поки що, найкривавішою. Адже століття лише розпочалося.

Повторюся, більшість людей ця війна нічому не навчить. Від слова — «зовсім».

Наведу дуже простий, але, як на мене, вельми красномовний приклад. Приклад, близький автору, як людині, котра практично все своє свідоме життя працює в мас-медіа.

Відкриваю редакційний сайт. Дивлюся на кількість переглядів минулого номера. Рахую: «заміточка» про блогера-директора Поліну Тараненко — 2359 прочитань, таке ж повідомлення про те, як обізвали один одного депутати Решетило і Фещенко — 1821, стаття про виділення міською радою грошей на ЗСУ — 504.

Усе прогнозовано і зрозуміло. Люди дивляться і читають те, де є так званий хайп. А хайп там, де якась скандальна подія.

Хоча, як можна порівнювати по значущості виділення грошей на армію і обговорення того, що керівник бюджетного закладу в робочий час знімає відео? Від існування і оснащення армії залежить життя буквально кожного.  А що змінює у вашому житті існування чи, навпаки, відсутність блогера?

І як пояснити та зрозуміти, що навіть у період, коли щодня гинуть українці, у тому числі земляки, в Тік-тоці найбільш популярною є жителька нашої громади, яка їсть голови оселедців чи пельмені із черв’яками? Але ж так і є!

Так що, більшість не зміниться після війни. Напевне, так влаштоване людство, що більшість не зміниться ніколи. Хліба, видовищ і щоб хтось вирішував за тебе — так було, є і буде.

Але ж... Але завжди, у всі часи і у всіх країнах була меншість. Це ті, хто здатен змінюватися, хто здатен бачити, розуміти, аналізувати і робити висновки.

Є такі і в Україні. І це — зовсім не обов’язково військові.

Дуже добре пам’ятаю випадок із свого життя. Будучи ще зовсім молодим, абсолютно здоровим і від цього самовпевненим, зголосився стати довіреною особою Володимира Демченка на виборах до Верховної  Ради України.

Так-так, були часи, коли боротися за місце в парламенті міг звичайний лікар із Кобеляк.

Тоді взагалі у виборах брали участь дуже багато, на перший погляд, «звичайних» людей. Хоча ні, неправильне формулювання. Не звичайних, а людей без грошей.

Але мова не про це. І ось, у цих же виборчих перегонах брав участь ревізор із Кобеляк. Можливо, вже й не напишу правильно його прізвище.  Здається, Микола Клименко.

І от його передвиборчу програму, точніше, деякі пункти із неї, пам’ятатиму все своє життя.

Ревізор із Кобеляк чітко вказав, що виступатиме за збереження ядерної зброї і подальше значне посилення армії. Адже світ визнає лише силу. Найліпше — силу зброї.

Тоді його підняли на кпини. У тому числі, і автор цих рядків. Мовляв, що ти мелеш, дядьку, весь світ роззброюється, люди вкладають гроші і сили в розвиток, у розваги. І так далі, і тому подібне.

А потім настав 2022 рік. І я згадав про слова простого ревізора із Кобеляк.

І таких «простих ревізорів»  в Україні достатньо. Як достатньо і тих, хто може змінюватися і стати нацією воїнів і переможців.

І коли ця кількість стане критичною, а це зовсім небагато, хоча б піввідсотка від усіх громадян України, то вони зроблять цю державу дійсно сильною. Так-так, саме такої меншості достатньо, щоб взяти владу і керувати більшістю. Тому що більшість дивитиметься Тік-ток.

От тільки одна проблема. Отій меншості, окрім того, щоб згуртуватися, потрібно буде ще зняти відео для Тік-току. Або взяти владу силою.

Адже правдою і чесними намірами звичайні вибори в історії людської цивілізації не вигравав ніхто.

Правда людям не потрібна. Їм потрібен хайп.


Автор: Ігор Філоненко
8 березня, 09:14 | Кобеляки | Редакційна

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.