Можна й «по дзвінку», але краще — по закону

Відкритий лист до Кобеляцької міської територіальної виборчої комісії.

Можливо, мої поради, зроблені на основі 20-річного досвіду роботи на виборах, допоможуть сучасникам  прийняти правильне рішення і зберегти свої спокій та свободу.

Спостерігаючи за подіями, що відбуваються в територіальній виборчій комісії та навколо неї, вирішив публічно висловитися і зробити певні застереження. Маю при цьому надію, що мій голос буде почутий.

Із прикрістю спостерігаю, що епопея зі зміною «неугодних» депутатів вплинула на нормальну діяльність комісії.

У результаті, кобеляцька виборча комісія стала своєрідним центром  протистояння у, на перший погляд, боротьбі за чистоту рядів народних обранців, а по суті — не завжди моральних змагань за владні крісла, у яких інтереси громадян є далеко не найпріоритетнішими.

Зрозуміло, що сторони протистояння в боротьбі за владу почали з новою силою тиснути на членів комісії, десь — залякувати, десь — задобрювати обіцянками посад, можливо, навіть пробувати підкупити.

Полювання за 10 голосами

Нижче потрібно нагадати про арифметику. По закону, комісія має складатися із 18 осіб. Для проведення повноцінного засідання необхідно, аби на ньому були присутні 10 членів комісії. А для прийняття рішень потрібно мінімум 6 голосів.

От зараз ми й бачимо такий собі «сезон полювання» за потрібними усім 10 членами комісії. Вони повинні або прийти на засідання і проголосувати, або, навпаки, бути відсутніми, аби прийняття будь-якого рішення стало неможливим. У кого в «кишені» будуть ці 10 голосів, той і диктуватиме свої умови.

«Кріпаки» і Лілія

І в цьому не останню, а, можливо, вирішальну роль грає голова комісії Лілія Бородіна. Працював із нею особисто. Повинен відзначити, що на початку своєї кар’єри Лілія Володимирівна вела себе дуже адекватно, прислухалася до порад своїх колег і фахових юристів, а не до «голосів» ззовні.

Але потім щось пішло не так, як потрібно. Наскільки мені відомо, ніхто на голову комісії не тиснув, не залякував. Але якісь фактори на неї таки вплинули.
У результаті, в останній час виборча комісія перетворилася в таке собі політичне казино, де ставками є долі людей. А Виборчий Кодекс, на жаль, написаний так, що члени комісії є, по суті, сучасними «кріпаками», якими  політичні «поміщики» торгують на законному рівні.

Усе це дуже добре видно по останньому засіданню виборчої комісії, коли рішення по дуже важливому питанню приймалося без обговорення, без вивчення всіх необхідних документів, із спробою утаємничитись від преси і громадськості. При цьому все відбулося одноголосно. Чи всі були так залякані, чи задобрені, що не додумались, аби хоча б «на публіку» хтось утримався чи проголосував проти?

Розумію, що вибір у вас, членів комісії, не надто великий. Можна вчинити по совісті, яку потрібно мати, і по закону, який необхідно читати. Але тоді на ваше місце миттєво «куплять»  інших членів комісії.

А можна вчинити за чиїмось негласними вказівками і виправдовувати свої дії поясненням, на кшталт: «Та я ж, як всі...Та я не знала...Та ми хотіли, як краще...»

От тільки шкода, що, вибираючи свій шлях, не всі члени кобеляцької виборчої комісії ознайомились із ще одним надважливим для них у цій ситуації  документом.

Це — Кримінальний кодекс України, згідно з однією  із статей якого ухиляння від виконання своїх обов’язків членом комісії або дії, вчинені за попередньою змовою або й одним членом, караються позбавленням волі на три роки.

Ще місяць тому таке нагадування звучало б несерйозно. Та й потреби в такому відкритому листі до членів кобеляцької виборчої комісії просто не було.

Але сьогодні, коли подіями в Кобеляках, зокрема у виборчій комісії, зацікавилися навіть у ЦВК та керівництві багатьох політичних партій, представлених у Верховній Раді, коли відкриті кримінальні провадження і тривають судові тяжби, ця тема стала надактуальною. І вона вже має всі ознаки і відтінки криміналу.

Подобається    0