Вивезення сміття з Кобеляк: минуле і майбутнє

Філософи древності говорили, що в цьому світі немає нічого вічного. Думаю, що вони помилялися. Адже їм не доводилося вирішувати питання, пов’язані із поводженням із твердими побутовими відходами. У цій сфері навіть виділення ділянки під сортувальну станцію може тривати безкінечно.

Як відомо, проблема поводження із твердими побутовими відходами є актуальною для всіх без виключення населених пунктів та громад України. Десь вона є гострішою, десь частково вирішена. Але поки що немає в нашій державі регіону, де її не існує взагалі. Надто багато потрібно докласти зусиль і виділити грошей, аби в громаді був ідеально налагоджений процес збору, сортування, складування і утилізації відходів. Та ще й всі законодавчі вимоги виконати, які в Україні одні з найсуворіших у Європі.

Кобеляцьку громаду важко назвати благополучної в розрізі дотримання усіх законодавчих норм, що регулюють процес поводження із відходами. І проблема ця виникла не сьогодні, не вчора і навіть не позавчора. Вона є ледве не вічною. І вирішити її хоча б на половину поки що не вдавалося нікому.
Трішки «легше» було в часи, коли біля Ганжівки функціонувало сміттєзвалище і туди везли непотріб із усього містечка й ближніх сіл. Але можна не сумніватися, що зараз би той «полігон» просто закрили б. А після Ганжівки почалися «вічні» проблеми.

На жаль, зараз далеко не всі пам’ятають, що проблема утилізації кобеляцьких відходів є настільки задавненою і важкою для вирішення.

І намагання влади щось зробити для її вирішення практично завжди викликає протест у громади. А окремі «активісти» банально заробляють на цьому хто — гроші, хто — сумнівний авторитет.

Громадськість же реагує на будь-який крок щодо наведення порядку в сміттєвому питанні однаково.

Не знаємо, що там буде, але ми проти.

Нехай «свалка» буде десь, але не в нас.

Знайомі аргументи, чи не так?

І при цьому реальна ситуація така, що віднайти земельну ділянку, яка б відповідала всім законодавчим вимогам, щодо будівництва полігону для захоронення відходів чи іншого об’єкту практично неможливо.

Навіть для того, щоб облаштувати майданчик для перевантаженні відходів із одного автомобіля в інший, потрібно докласти значних зусиль.

Тому практично всі представники влади в Кобеляках у різні часи були просто змушені йти на певні порушення. Адже держава в нас діє наступним чином — ми тобі виставимо умови, щоб ти все зробив ідеально, але ні грошей, ні будь-якої іншої підтримки не надамо. От і «крутилися» чиновники, як могли.

Звичайно, завжди є ще один варіант — взагалі нічого не робити. Але, як свідчить досвід, він теж є малоефективним.

Тут і протести громадськості будуть, і каральні та перевіряючі інстанції втрутяться.

Трішки полегшало

На сьогоднішній день, у зв’язку із прийнятою Кабміном Постановою № 1003, яка вступила в дію із 1 жовтня поточного 2024 року, законодавчі кайданки трішки послабли. Цією постановою визначено порядок реалізації експериментального проекту щодо спрощення порядку отримання дозволу на здійснення операцій із оброблення відходів.

Простіше кажучи, якщо комунальне підприємство має у власності або орендує належним чином облаштований майданчик для зберігання не більше одного року побутових відходів, які не є небезпечними, то воно може отримати офіційний дозвіл на їх збір, сортування і перевезення. А без цього дозволу і вивозити сміття із міста чи села не можна.

Спростила, а точніше, фактично усунула ця постанова і вимоги щодо відстані об’єкту до населеного пункту.

Цей експеримент буде діяти два роки. Що буде далі — загадувати не будемо.

А тепер — порахуємо разом

Здоровий глузд підказує, що кобеляцька міська рада має зробити все необхідне, аби таки запрацював сортувальний майданчик на базі колишнього АБЗ.
Тепер давайте поглянемо на проблему з відходами з позиції цифр і фактів.

Уявімо ситуацію, що в Кобеляках не буде згаданого об’єкту. Тоді у комунальників залишається лише один варіант для дій — вивозити всі відходи на полігон у Горішні Плавні. А в місті лише за один день накопичується до 45 кубометрів відходів. Неважко порахувати, що за рік кількість непотребу складе 16 тисяч кубометрів. Вивезення такої кількості відходів із Кобеляк в Горішні Плавні обійдеться в 1 мільйон 800 тисяч гривень.

При таких витратах комунальне підприємство неминуче буде змушене просити дотацію в міській раді або суттєво підвищувати тариф на вивезення відходів. Але в обох випадках за все це заплатять споживачі, тобто кобелячани. Нагадую, що бюджет, отже й дотації із нього, теж складаються із заплачених містянами податків.

Можна не сумніватися і в тому, що за відсутності централізованого збору відходів одразу почнуть із шаленою швидкістю «плодитися» стихійні сміттєзвалища в посадках та на берегах річок.

Є привід для обережного оптимізму

А тепер щодо земельної ділянки, на якій колись був розташований асфальтно-бетонний завод.

Але спочатку — трішки теорії. Полігон — це місце, куди везуть весь непотріб. І лежить він там десятиліттями. Таке нам у Кобеляках не потрібно.

Сортувальний майданчик — це заасфальтована земельна ділянка для тимчасового розміщення відходів. Їх там сортують, а потім вивозять. Чистина їде на полігон у вже згадані Горішні Плавні, частина — на підприємства по переробці паперу, скла, пластику і поліетилену, автомобільної гуми.

Знову ж, нагадаю, що кобеляцькі комунальники вже давно придбали пересувну сортувальну станцію. Її потужність дає змогу сортувати відходи не лише з Кобеляк, а й з інших населених пунктів громади.

Поки що вона простоює. А запрацює лише після того, як оформлять всі необхідні документи на майданчик для сортування.

Як не парадоксально це звучить, але простій обладнання в даному випадку радує. Пояснюю, чому. Це означає, що комунальники і представники влади діють чітко по закону і процедурі. Вони навіть не намагаються запустити об’єкт, не отримавши всіх необхідних документів. А таке в кобеляцькій історії уже бувало.

Осмілюся нагадати і про історію створення майданчика для складування органічних відходів на земельній ділянці між селами Колісниківка і Кунівка.
Тоді теж було багато протестів. Багато висловів, на кшталт:

— Будь-де, але не в нас!

— Засиплять нас пластиком!

— Хана Колісниківці!

— Обдурять, наобіцяють і не виконають!

Минув уже рік. Нікому і нічому не «хана», жодне село пластиком не засипали. Скарг на те, що на майданчик для органіки везтимуть все несортоване сміття, теж не чути. Запитував у місцевих про сморід. Не чути, кажуть, смороду.

Таки ж виходить, не обдурили громаду ні влада, ні комунальники.

А наостанок — про загрози.

Чи існує загроза того, що майданчик на АБЗ, призначенням якого є сортування і тимчасове зберігання, може перетворитися на постійну «мусорку»?
Безумовно, існує! Ось тут, як кажуть, і карти в руки всім активістам і природолюбам..

Вони повинні зараз ініціювати зустріч із владою. Аж до підписання якогось документу, на зразок меморандуму. А потім — контролювати діяльність комунальників у плані сортування відходів. І, якщо ті обдурили громаду — влаштовувати протест.

На мій погляд, так буде краще для всіх.

Подобається    0