Новосанжарщина знову в жалобі: загинув ще один молодий Захисник

1 травня 2025 року громада Малої Перещепини зазнала ще однієї важкої втрати — загибель 28-річного Михайла Руслановича Поставного, який загинув під час виконання завдань в Навчальному центрі Сил спеціальних операцій. Втрата важка для родини, близьких і всієї країни. Траурний кортеж, який пройшов через Нові Санжари, Руденківку та Малу Перещепину, став символом великої поваги і болю, що охоплює громаду.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Новосанжарської громади 3 травня. 

Михайло був справжнім патріотом, готовим віддати життя за незалежність України. Він народився 31 серпня 1996 року в Малій Перещепині, де навчався в місцевій школі. Відомий своєю старанністю та відповідальністю, він мав високі досягнення в навчанні, особливо в історії, правознавстві та українській літературі. Водночас його захоплення спортом, зокрема волейболом і футболом, допомогли йому залишатися дисциплінованим і активним.

Після закінчення Кременчуцького коледжу та Дніпровського національного університету залізничного транспорту Михайло працював інженером в компанії «Інтерпайп». Проте 11 січня 2023 року він добровільно вступив до лав Збройних сил України. Спочатку служив у Полтавському військовому гарнізоні, а потім подав заявку в 142-й навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій, де став інструктором.

Для рідних, друзів та сусідів Михайло був прикладом відданості та допомоги.

Траурна церемонія в Малій Перещепині стала важливим моментом прощання з героєм. Слова вдячності і пам'яті прозвучали від секретаря селищної ради Таміли Музики, вчительки Людмили Дем’яненко та військового капелана. На кладовищі брату Захисника вручили Державний Прапор України, який був знятий з домовини загиблого.

Лелека, що летів під час церемонії, став символом безсмертної душі Героя, що охороняє свою родину і Україну з іншого світу.

Ця втрата не має слова, яке могло б пом'якшити біль для родини та всіх, хто знав Михайла. Висловлюємо співчуття матері Тетяні Юріївні, батькові Руслану Михайловичу, брату Назару та бабусям Валентині Олександрівні і Галині Олександрівні. Нехай його душа знайде вічний спокій, а пам’ять про нього залишиться в серцях.

Слава українському воїну!