«Рибний» браконьєр визнає свою вину
4 червня 2009 року Кобеляцький районний суд Полтавської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кобеляки справу по обвинуваченню у вчиненні злочину уродженця с.Шульгівка Петриківського району, Дніпропетровської області, який перебуває у шлюбі, має одну неповнолітню дитину, непрацюючого, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, встановив:
У ніч на 4 квітня 2009 року підсудний на Дніпродзержинському водосховищі, поблизу села Орлик, незаконно займався рибним промислом, використовуючи заборонене знаряддя лову - сітку жиляну, в результаті чого добув цінні види риби: судак - 1 штука, карась - 79 штук, лящ - 15 штук, окунь - 3 штуки, плітка - 6 штук, білий амур - 1 штука, заподіявши шкоду рибному господарству на 1088 гривень, що є істотною.
Підсудний повністю визнав себе винним і пояснив суду, що 3 квітня 2009 року приблизно о 20-ій годині він приїхав на Дніпродзержинське водосховище поблизу села Орлик порибалити. Він закинув звечора сітку, а вранці витяг її з рибою. По дорозі додому його затримали працівники рибоохорони. З кількістю виловленої риби та розміром заподіяної шкоди погоджується.
Враховуючи, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши підсудному зміст ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про те, що винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю і об’єктивно доведена в судовому засіданні.
Дії підсудного правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки він незаконно займався рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству.
При призначенні підсудному покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, а також особу підсудного.
Суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, визнання ним своєї вини, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає можливим виправлення підсудного без відбування покарання, з випробуванням протягом іспитового строку.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд засудив:
дану особу визнати винною за ч. 1 ст. 249 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на два роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Відповідно ст. 76 КК України, зобов’язати повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання.
Речові докази: сітку жиляну — знищити.
Стягнути з особи в дохід держави збитки, заподіяні рибному господарству в сумі 1088 грн.
Передати в дохід держави кошти, отримані від реалізації вилученої риби в сумі 219 грн.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили — залишити підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту проголошення.
У ніч на 4 квітня 2009 року підсудний на Дніпродзержинському водосховищі, поблизу села Орлик, незаконно займався рибним промислом, використовуючи заборонене знаряддя лову - сітку жиляну, в результаті чого добув цінні види риби: судак - 1 штука, карась - 79 штук, лящ - 15 штук, окунь - 3 штуки, плітка - 6 штук, білий амур - 1 штука, заподіявши шкоду рибному господарству на 1088 гривень, що є істотною.
Підсудний повністю визнав себе винним і пояснив суду, що 3 квітня 2009 року приблизно о 20-ій годині він приїхав на Дніпродзержинське водосховище поблизу села Орлик порибалити. Він закинув звечора сітку, а вранці витяг її з рибою. По дорозі додому його затримали працівники рибоохорони. З кількістю виловленої риби та розміром заподіяної шкоди погоджується.
Враховуючи, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши підсудному зміст ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про те, що винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю і об’єктивно доведена в судовому засіданні.
Дії підсудного правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки він незаконно займався рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству.
При призначенні підсудному покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, а також особу підсудного.
Суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, визнання ним своєї вини, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає можливим виправлення підсудного без відбування покарання, з випробуванням протягом іспитового строку.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд засудив:
дану особу визнати винною за ч. 1 ст. 249 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на два роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Відповідно ст. 76 КК України, зобов’язати повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання.
Речові докази: сітку жиляну — знищити.
Стягнути з особи в дохід держави збитки, заподіяні рибному господарству в сумі 1088 грн.
Передати в дохід держави кошти, отримані від реалізації вилученої риби в сумі 219 грн.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили — залишити підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту проголошення.
Додати коментар