Максима Тітаренка вітали з прапорами і короваєм

Морпіх 36‑ї окремої бригади імені контрадмірала Михайла Білинського, якого звільнили з полону 19 квітня, уперше побував на малій Батьківщині.

Нагадаємо, що цього року, напередодні Великодня, із російського полону повернули 277 українських захисників. Серед них був уродженець Кобеляк Максим Тітаренко, який потрапив у неволю під час оборони Маріуполя 12 квітня 2022 року. Наш земляк 36 місяців перебував у російських катівнях. Зараз він проходить реабілітацію у вітчизняних санаторно-медичних закладах, багато читає, спілкується з побратимами, які теж відчули на собі тортури представників «братнього народу», займається спортом і розглядає варіанти вузів для здобуття вищої освіти.

У п’ятницю, 18 липня, Максим уперше за чотири роки приїхав у рідне містечко. Кобелячани підготували для Захисника теплу зустріч із прапорами, квітами й короваєм. Біля будинку, де мешкають батьки морпіха, зібралося кілька сотень містян, аби привітати нашого земляка з поверненням із полону та приїздом додому.

Активну участь у підготовці до зустрічі захисника взяли волонтери благодійного фонду «Волонтери — Янголи Добра». А педагог Кобеляцького будинку дитячої та юнацької творчості Олена Білаш організувала своїх вихованців для привітання Максима. Також чимало друзів і знайомих морпіха прийшли розділити з ним радість приїзду на малу Батьківщину.

Коли автомобіль, у якому знаходився Максим, доїхав до так званого кременчуцького мосту, попереду нього вишикувалася колона мопедистів, котрі тримали в руках синьо-жовті прапори. Біля будинку Сергія та Оксани Тітаренків присутні зустріли їх сина гучними оплесками, квітами й короваєм.

Максим був вражений такому теплому й гостинному прийому.

Він сказав:

— Дякую за підтримку, за те, що ви прийшли зустріти мене. Така зустріч багато що говорить про нашу громаду і людей, які в ній живуть. Мені надзвичайно приємно, що ви думаєте про наших військових і підтримуєте їх.

А далі були сльози радості рідних і друзів, теплі обійми, щирі посмішки, адже кожен з них уболівав за Максима, доки він служив у Миколаєві, боронив Маріуполь, довгих 36 місяців перебував у полоні.

На згадку захисник підписав волонтерам прапор і сфотографувався із земляками.

Подобається    0