Матрос Резвіцов прохає про допомогу
Уродженець села Мартинівка Валерій Резвіцов воює із 2022 року. Побував ледве не в усіх «найгарячіших» точках російсько-української війни. А от зараз змушений прохати земляків про допомогу.
Від імені матроса Резвіцова до редакції «ЕХО» звернулася його мама, жителька Мартинівки, Надія. Вона й розповіла про те, як її син ось уже три роки із зброєю в руках захищає Батьківщину.
Але на початку розмови Надія Олексіївна попрохала:
— Розмістіть будь-ласка оголошення про збір коштів на потреби бойового підрозділу, в складі якого воює мій син. Це він мене попросив. Каже, потрібне їм дуже обладнання для захисту від FPV–дронів. Дуже вони нашим хлопцям докучають. А державного забезпечення для всього не вистачає. Я вам посилання від нього на збір коштів скину.
Надія Олексіївна дійсно скинула посилання https://www.privat24.ua/send/3bch9
Згідно інформації, розміщеної в ньому, збір коштів проводиться на потреби десантно-штурмової роти морської піхоти.
Звичайно ж, ми не відмовили жінці в її проханні допомогти в зборі коштів на потреби її сина-солдата та його бойових побратимів.
Але при цьому попрохали трішки розповісти про те, як і коли Валерій Резвіцов став солдатом.
Справа в тому, що, на жаль, таких прохань про збір коштів на ЗСУ дуже багато. Надто багато. І люди, які бажають допомогти армії, просто губляться в цьому океані благодійних зборів і часто елементарно не можуть вирішити, кому ж направити свій донат.
А жива історія про живу людину, про земляка, який воює може спрацювати ефективніше.
І Надія Олексіївна погодилася розповісти про те, як її син потрапив на війну.
Пішов добровольцем у День Незалежності
Довоєнне життя Валерія Резвіцова було досить звичайним. Він і гадки не мав, що колись візьме в руки зброю і стане до лав ЗСУ.
Жив і вчився в Мартинівці. Піся закінчення школи поступив до вищого навчального закладу. Здобув освіту програміста. Але влаштуватися на роботу по спеціальності не зміг. Їздив «на заробітки» в Польщу, потім почав працювати в приватній компанії в Одесі. Там знімав квартиру. Часто приїжджав до батьків у Мартинівку.
Війна застала Резвіцова в Одесі. А потім він переїхав до батьків у Мартинівку. Мама Валерія згадує, що він дуже болісно сприймав інформацію із фронтів. І врешті оголосив близьким, що йде в армію добровольцем. Сказав:
— Я не можу сидіти вдома і просто спостерігати за війною.
Мама говорить:
— Я його не відмовляла. Він уже дорослий чоловік. Йому більше тридцяти років. Та й розумію, що якщо прийняв таке рішення, то ніякі відмовляння не подіють.
У ТЦК Валерій Резвіцов пішов на день Незалежності, 24 серпня 2022 року. За словами мами, його спочатку направили в Житомир, у одну із учбових частин. Він мав стати солдатом десантно-штурмових військ. Але не пройшов медкомісію. Його «забракували» через високий артеріальний тиск.
Анатолій повернувся додому в рідну Мартинівку. А через місяць отримав повістку із ТЦК. І одразу з’явився на пункт збору. І після того — воює.
У десантники Валеріяія Резвіцова не взяли, натомість він потрапив на службу в інший, не менш елітний, рід військ — морську піхоту. Та ще й в штурмовий підрозділ.
За три роки війни Валерій Резвіцов побував майже в усіх «найгарячіших» точках цієї страшної кровопролитної війни. Брав участь у боях за Водяне, обороняв Авдіївку, тримав оборону на лівому березі Дніпра в Кринках, був у Курській області.
Мама розповіла, що якимось дивом син не отримав жодного серйозного поранення. Дрібні ушкодження там, на війні просто не рахують. А ось контузій було дуже багато. Чотири рази приїжджав додому у відпустку. Отримав бойові відзнаки і від Залужного, і від Сирського.
Зараз воює на Донецькому напрямку. І разом із побратимами просить земляків про допомогу. Адже захист потрібен і самим захисникам.
Ще раз нагадуємо рахунок, на який можна зробити благодійний внесок для нашого земляка, матроса морської піхоти Валерія Резвіцова.
ПриватБанк рахунок номер: 5168- 7521-3629-7135 РЕЗВІЦОВ ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Додати коментар